XVII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Величина біорізноманітності як на рівні видів живих організмів, так і в об'ємі усієї біосфери визнана фахівцями з екології і біології як один із головних показників стійкості всіх видів екосистем [12]. Рослини, які входять до складу трав’яно-чагарничкового ярусу лісових екосистем, відрізняються своєрідними і досить високоспецифічними біологічними особливостями. У них особливі екологічні вимоги до умов зростання. Від їх реалізації залежить стійкість трав’яно-чагарничкового ярусу, а через механізм контролю природного відновлення деревних порід і стійкість лісової екосистеми в цілому [7]. Живий надґрунтовий покрив лісів виступає як важливий індикатор стану екосистеми, так і біологічної цілісності та її сприйнятливості до різного роду природних та антропогенних навантажень.

У хімії трапляються приклади, коли розчини різних середніх солей, що не містять ні йонів Гідрогену, ні гідроксид-іонів, виявляють кислотну або лужну реакцію середовища. Ці факти пояснюють процесом гідролізу, тобто взаємо­дією солі з водою. Характер перебігу реакцій гідролізу взагалі або солей, у вуж­чому розумінні слова, визначається природою цієї речовини. Дія медичних препаратів, що належать до солей, зумовлена їх кислотно-основними властивостями, а саме здатністю до гідролізу в умовах фізіологічного середовища організму. Процеси гідролізу слід враховувати й під час зберігання медикаментів та їх призначення у комплексі з іншими лікарськими засобами.

Актуальними напрямками наукових досліджень є пошук, дослідження, розробка та впровадження технологій отримання лікувально-профілактичних препаратів на основі біологічно активних сполук грибного походження. Одним з цікавих та перспективних джерел різноманітних біологічно активних речовин (БАР) є дереворуйнуючі базидієві гриби. Вони є джерелом ряду речовин, що мають різноманітні лікувальні властивості, зокрема імуномодулюючу, протипухлинну, антиоксидантну, противірусну, протизапальну, гепатопротекторну, гіпоглікемічну тощо [1, 2]. Ще одним важливим напрямком наукових досліджень дереворуйнуючих базидієвих грибів є їхні ферментні комплекси. Ферментні препарати, насамперед на основі целюлолітичних та окислювальних ензимів, вже застосовуються в різних галузях промисловості: харчовій, текстильній, деревопереробній тощо [3, 4]. Але пошук нових БАР різноманітного призначення та розробка способів культивування базидієвих дереворуйнуючих грибів як основи сучасних вітчизняних біотехнологій лишається актуальним питанням.