ХXХVII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

На початковому етапі професійного становлення студенти-першокурсники стикаються з різними проблемами, зумовленими змістом і специфікою процесу професійного й особистісного самовизначення, індивідуалізації, адаптації до нових умов, у тому числі й соціальних. Разом з тим якість власного життя, пристосування до соціального середовища через формування адаптивних механізмів і соціально прийнятих характеристик, конструктивність взаємодії багато в чому залежить від можливостей і вміння долати різнопланові труднощі, зокрема емоційні бар’єри (ЕБ).

Актуальність дослідження. Лікування пацієнтів, котрі страждають на соматоформні розлади, є серйозним викликом у практиці лікаря загального профілю. Складність проведення якісної діагностики та адекватного лікування полягає у тому, що розлади цих пацієнтів знаходяться на стику психопатології та клініки внутрішніх хвороб. Такі пацієнти місяцями та навіть роками не знаходять розуміння і ефективної допомоги у лікарів-терапевтів, які не володіють достатніми знаннями та досвідом психопатологічної діагностики та психотерапії [4, с.6]. Ізольована фармакологічна допомога, яку намагається надати лікар загальної практики, дуже часто стає «рухом за симптомом» - серією атак окремих симптомів найрізноманітнішими фармакологічними препаратами без бажаного результату. Виходом у цій ситуації є поєднання психологічної допомоги та медикаментозного лікування, яке спирається на чітке розуміння лікарем загальної практики доцільності комплексного фармакологічного і психотерапевтичного лікування, що і стало темою даного дослідження.

Тероризм– загальнолюдська проблема сьогодення, що є серйозною загрозою суспільства та держави. Обрананами тема є актуальною, ботероризмз кожним днем зростає. У зв'язку з цим, даною проблемою в 90-х роках XX століття активно займалисятакіфахівці - дослідникитероризму і йогопсихології, як Ю. М. Антонян, В.В. Вітюк, Д. В. Ольшанський, В. Ф. Пирожков ,С. А. Ефірів та ін.

Жаҳон психолог тадқиқотчиларининг тажрибасида кўрсатилишича, шахсни психологик тузилиши, психологик хусусиятлари характер хислати, темперамент хусусиятлари, иродавий сифатлари,ақлий қобилиятлари,истеъдод даражалари, барқарор қизиқишлари, ҳукмрон мотивлари,ҳиссиёт ва шу қобилиятларнинг бирикмаси ҳар хил яққол, алоҳида одамда бетакрор, барқарор турғун бирликни ташкил этади. Бу эса, ўз навбатида шахсни психологик тузилишининг нисбийлиги, қатъийлиги стереотиплиги тўғрисидаги фикрни қатъий тасдиқлашга имкон яратади. Демак, шахснинг нисбатан барқарор ва нисбатан ўзгарувчан хусусиятлари инсон ҳислатларининг яхлитлиги ва ўзаро боғлиқлигидан таркиб топувчи мураккаб бирликдан иборатдир.

Инсон шахсини шакллантириш оиладан бошланади. Оила мураккаб ижтимоий гуруҳ бўлиб, биологик, ижтимоий, аҳлоқий мафкуравий ва руҳий муносабатларнинг бирлашуви натижасида вужудга келади.Оила тор маишийтушунчаэмас, балки у ижтимоийжамоа. Шу сабаблиоилаларбирлашиб, жамиятниташкилэтади. Жамиятдагиўзгаришлароилагатаъсириникўрсатганидек, оиладагиўзгаришларҳамжамиятгаўзтаъсириниўтказади.