28–29 February, 2016
На становление национального самосознания влияет множество факторов, в том числе которых и специфика национальной эстетической культуры. В силу этого теоретическая разработка особенностей национальной эстетической культуры имеет важное значение. Традиционно исследователи, рассматривающие культуру как систему ценностей или объективаций, сводят национальную специфику к особенностям результатов эстетической деятельности. Они говорят только о национальном характере и колорите произведений литературы и искусства, своеобразие дизайна и т.п. С таким подходом никак нельзя согласиться. Проблема национальной специфики, её социально-психологическая особенность должна рассматриваться применительно к каждому из её основных структурных элементов: субъекту, объекту деятельности, самой деятельности, объектированным результатам деятельности. Поэтому составляющие национального своеобразия эстетической культуры неправомерно определять только на основании анализа одних лишь объектированных её проявлений, поскольку понятие «национальная специфика», тем более социально-психологическая особенность, характеризует эстетическую культуру в целом, в единстве её структурообразующих элементов.
Көшпелі елдің барша тіршілік болмысы табиғатпен тамырлас. Жыл маусымдарымен санаса отырып, байлық бойынша тербеліп көшіп-қонуға бейімделген көшпелі қазақтың материалдық өндіріс жүйесі шаруашылықтың біртұтас құрылылымын қалыптастырып, мұның өзі бір-бірімен өзара біте қайнасқан әлеуметтік-экономикалық және әлеуметтік-мәдени жүйені орнықтырған. Мұндай жүйе барша өмір салтты, әлеуметтік тарихтың қарқынын, материалдық және рухани мәдениеттің төлтума қасиетін, салт-дәстүр мен талғам-танымды т.б. реттеп әрі өміршең етіп отырады.
У основі будь-якого типу культури лежить певна система моральних принципів і традиція передає їх із покоління в покоління. Для культури індустріального суспільства притаманний потужний вплив інновацій, котрі постійно ламають та перебудовують культурну традицію. Особливою формою адаптації до норм, цінностей, способу життя суспільства, а також спробою зміни старої та створення нової системи моралі виступає саме молодіжна культура. Іншими словами, наявність молодіжної культури стимулює постійний розвиток суспільства, виступає своєрідним двигуном суспільних перетворень. Відкинувши непотрібний пафос можна з усією відповідальністю заявити — майбутнє в руках молоді. На наше глибоке переконання від того якою буде молодь, від її загальної соціальної спрямованості, можливості адаптації до нових умов життя або боротьби за перетворення світу залежить наше майбутнє. Особливо активно рушійна сила молоді проявляється через діяльність неформальних молодіжних спільнот. Виходячи з цього слід зазначити, що питання ролі та внеску молодіжних субкультур у розвиток сучасного суспільства виступає значною філософською, соціальної та моральною проблемою сучасності, що потребує ретельного вивчення та всебічного аналізу.