ХХІХ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Sports play an important role in our lives. From the early childhood years where we take sports very seriously to the later years in life where we consider it as a hobby, a fitness ritual, and sometimes even a profession. Today in every part of the world some sport is passionately followed. People take their sporting heroes as their role models and often have an emotional attachment with their favorite sports stars and sports teams [6].

У процесі фізичного виховання підростаючого покоління ставиться до виконання значна кількість завдань. Найбільш специфічні завдання – оптимізація фізичного розвитку, вдосконалення рухових здібностей і як основа – зміцнення і збереження здоров’я, яке необхідне для підтримки високої працездатності під час навчання і підготовки до професійної діяльності майбутнього фахівця. У свою чергу, система фізичного виховання в умовах ВНЗ повинна сприяти формуванню особистої фізичної культури студента для саморозвитку та самовдосконалення кожного.

Аналіз науково-методичної літератури [1,2,4] з питань фізичної підготовки учнів старших класів дозволив виявити протиріччя між необхідністю швидкісно-силової підготовки учнів в умовах загальноосвітньої школи і недостатньою розробленістю методик розвитку швидкісно-силових здібностей учнів старших класів в освітньому процесі школи. У зв’язку з цим, актуальною є проблема, яка полягає у виявленні та обґрунтуванні методики розвитку швидкісно-силових здібностей учнів старших класів за допомогою застосування спеціальних вправ, спрямованих на комплексний розвиток швидкісно-силових здібностей в умовах освітнього процесу на уроках фізичної культури в школі.

Рукопашний бій доступний всім тим хто хоче вдосконалити свій фізичний стан і отримати навички самооборони, займатися можна як в закритих приміщеннях, так на відкритих майданчиках. Бажання бути завжди у фізичній формі, вміння постояти за себе, прийти на допомогу слабкому, підкорюють багатьох любителів занять фізичною підготовкою і навичками самооборони.

Наприкінці XX ст. провідні світові науковці віднесли проблему здоров’я до кола найактуальніших глобальних завдань сучасності, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля. Сутність проблеми формування здорового способу життя полягає у тому, що кожна людина особисто повинна пильно стежити за своїм здоров’ям, дотримуючись відповідних правил і вимог. На особливу увагу потребує дослідження стану здоров’я молодого покоління, оскільки його здоров’я через 10‒30 років ‒ це здоров’я всієї держави. Звідси надзвичайно гострою є необхідність розроблення і запровадження конкретних рекомендацій та заходів, спрямованих на правильне формування здорового способу життя.

Фактично фізичне виховання студентів здебільшого не є виховним процесом. Вивчення педагогічної теорії та практики фізичного виховання у вищих навчальних закладах свідчить, що у вирішенні завдань залучення студентів до фізкультурної діяльності існує низка проблем методологічного й практичного характеру. Суперечності між декларативним і реальним ставленням до фізкультурно-спортивної діяльності відбиваються на стані здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості студентів, їхніх ціннісних орієнтаціях, ставленні до власного фізичного та психічного благополуччя.

Одним із найінформативніших показників фізичної підготовленості є інтегративний показник рівня рухливості в суглобах – гнучкість. У всіх видах фізкультурної діяльності результат певною мірою забезпечується за рахунок здатності досягати більшої амплітуди руху (В.Л. Волков [2]).

Причинами необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання в університетах є незадовільний стан фізичного здоров’я та рухової активності студентської молоді.