30 Червень, 2019
Простір і час постають апріорними характеристиками людського існування. Саме так тлумачить їх М. Гайдеґґер. Простір як апріорна конститутивна особливість «буття-у-світі» окреслюється так: «Простір не перебуває в суб’єкті, і суб’єкт не розглядає світ, як наче б він перебував у просторі, але онтологічно розглядуваний «суб’єкт», людське буття, – є просторовими» [10, с. 111]. Інакше кажучи, основа поняття простору – це «просторовість» (Räumlichkeit) людського буття. Просторові відношення, що визначаються людським буттям і визначаються ним, М. Гайдеґґер означає поняттям «віддаленості» (Entfernung), тобто онтологічним поняттям, яке протистоїть «онтичній» дистанції – у тому розумінні, що об’єктивно найкоротша дистанція, яка є «важким шляхом», може виявитись нескінченно далекою в сенсі «віддалення».
Актуальність теми дослідження. За статистичними дослідженнями Центру Разумкова, проведенимив лютому 2019 року, серед суспільних інститутів, яким найбільше довіряють українці, Церква посідає третє місце. Їй довіряють 61% українців з невеликим відривом від першого місця (довіра волонтерським організаціям, 67% опитаних) і другого (Збройним Силам України, 62%).
Серед багатоконфесійної палітри християнського світу особливе місце займають Адвентисти сьомого дня та Свідки Єгови. Низка дослідників та церковних лідерів відносять ці дві релігійні групи до периферії християнства, більшою чи меншою мірою відмовляючи їм в ортодоксальності. Окремі пункти віровчення, які не приймаються традиційними християнськими конфесіями, є спільними для Адвентистів сьомого дня та Свідків Єгови. Обидві релігійні групи прихильні до ідеї реставраціонізму, оскільки кожна з них зробила власну спробу відновлення первісного християнства. Кожна з них присутня та звершує свою діяльність більше ніж у 200 країн та територій. Обидві течії наголошують на унікальності своєї вістки та її есхатологічному характері. Вищесказане підтверджує актуальність дослідження історичного походження Адвентистів сьомого дня та Свідків Єгови.
Сьогодні фінська модель освіти є найбільш часто обговорювана в освітніх колах : її як критикують, так і приводять у приклад, на неї орієнтуються, як на «трендову», модну та сучасну, так і знаходять недоліки, сварять за надмірну ліберальність, та попри все існує беззаперечний факт: останні десять років Фінляндія займає лідируючі позиції у міжнародному рейтингу PISA: перше місце за показником рівня знань, кількістю дітей, які люблять читати, друге місце – у сфері природничих наук, п`яте - в галузі математики. Чи можна такі високі результати пов’язувати із принципами, на яких будується фінська освітня модель чи все ж секрет криється в етноментальній особливості самих фінів? Спробуємо розібратись тезово.