ХXХVIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Встyп. «Кожний поeт своє сприйняття дiйсностi, пeрeживaння, свiтогляднiyстaновки модeлює в лiричномy творi. I чим бiльш знaчyщa постaть митця, тим вaгомiшe мiсцe його творчостi в мaсштaбaх плaнeти, в iсторiї свого нaродy, y формyвaннi окрeмої особистостi» [1, с. 4]. Творчiсть Лiни Костeнко ‒ яскрaвe явищey свiтовiй лiтeрaтyрi ХХ‒ХХI столiть. Поeтeсa вмiє яскрaво вирaжaти в словi нaцiонaльний дyх, свiтовiдчyття, aктивно рeaгyвaти нa глобaльнi проблeми eпохи, бо сповiдyє вiрy, «y якiй оточyють нiмбом нe святих, нe пророкiв, a просто - щaсливих людeй» [2, с. 134].

Терминологическая лексика представляет собой особый пласт лексической системы любого языка. Традиционно под терминологической единицей или термином понимают слово или словосочетание, являющееся названием некоторого понятия какой-нибудь области науки, техники и искусства [1].

Розв’язання сучасних завдань підготовки висококваліфікованих менеджерів у немовних вищих навчальних закладах зумовлює необхідність пошуку найбільш ефективних форм організації навчально-пізнавальної діяльності.

Складний сучасний світ вимагає від випускників загальноосвітньої школи умінь самостійно здобувати знання, застосовувати їх для вирішення складних життєвих проблем. Досягти цього можна шляхом удосконалення процесу навчання, уведення новітніх методів і прийомів роботи вчителя з учнями. За останні роки зроблено значні досягнення в галузі впровадження ефективних методів і способів навчання. У цій справі об’єдналися педагоги, психологи й лінгводидакти. За їхніми дослідженнями особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру цього процесу – суб’єкт навчальної діяльності. Ефективну систему реалізації означеної проблеми розробив Г. Лозанов, об’єктом дослідження якого стали резервні можливості людини, закладені в неусвідомленій психічній сфері [3]. Ця система спрямована на комплексний розвиток особистості учня: розкриття резервів пам’яті, інтелектуальних можливостей, творчого потенціалу. Тому багаторазове повторення матеріалу в різноманітних формах, групування й подання навчальної теорії у вигляді укрупнених частин (блоків) довели, що немає слабких учнів, що навчання під силу всім [6].

Н.Ә.Назарбаев атап көрсеткендей “Ұлтты күшейтудiң бiрiншi тетiгi, әрине, тiл. Өйткенi толыққанды тiлсiз толыққанды ұлт болуы мүмкiн емес” [1]. Сонымен, тiл дегенiмiз - нақтылы әлеуметiк өмiр тәжиiрибесi, адамдар қарым - қатынасының маңызды құралы. Ол тарихи, мәдени, ғылыми, әдеби және т. б. ақпараттардың өте бай қоры. Осы ретте оны қоғам өмiрiнiң айнасы деуге болады. Тiл қарым-катынас, информацияны жинақтау мен сақтаудың құралы ретiнде қоғамға қызмет етедi. Жалпы сақталуы да, жоғалуы да тiлге байланысты. “Сөзi жоғалған ұлттың өзi де жоғалады” деп тегiнге айтылмаған. Қазiргi кезде ұлтты күшейтудiң бiрiншi тетiгi - тiл. Тiлсiз ұлт болуы мүмкiн емес.

Мовні тести, які зосереджуються на лінгвістичних знаннях студентів, постійно критикуються через те, що вони не показують, як можна скористатися цими знаннями у житті. Крім того, комунікативні тести не можуть надати повної картини того, як студенти володіють лінгвістичним матеріалом. Проте, на відміну від лінгвістичної компетенції, комунікативна компетенція ніколи не може бути відокремлена від результатів виконання завдання, а це означає, що її можливо тестувати лише у взаємозв’язку з іншими аспектами комунікації, що і складає актуальність даного дослідження.