ХXХVIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Теория мышления Вюрцбургских психологов определила два механизма мышления – ассоциации и мотивирующее влияние на мышление: чтобы решить задачу, необходимо иметь соответствующее намерение. Продолжил развитие идей Вюрцбургских психологов О. Зельц, автор теории интеллектуальных операций. Центральное понятие его теории – понятие отношений, причем отношений предметных и объективных, в которые человек абстрагирует из целого комплекса раздражений. Он определял мышление как функционирование интеллектуальных операций. Он полностью отходит от интроспективного исследования мышлений и считает необходимым дополнить феноменологический анализ ассоцианистов и Вюрцбуржцев генетическим и функциональным анализом.

За останні століття суспільство стрімко розвивалося, при цьому розумова діяльність людини дала величезні можливості для зміни середовища проживання з метою створення умов, найбільш комфортних для життя та продуктивному задоволенню фізіологічних потреб. У результаті життєдіяльності людини значно змінився хімічний склад води, повітря, продуктів харчування.

В роботі розглянуто питання особистості у військовій діяльності; проаналізовано основні фактори, що впливають на становлення особистості військового; здійснено аналіз необхідності військової підготовки; описано основні соціально-психологічні і індивідуально психологічні чинники формування особистості військового. Ключові слова: особистість, діяльність, поведінка, колектив, мотивація, розвиток, взаємодія, виховання, психічні стани, бойова підготовка, індивідуально-психологічні особливості, спілкування.

Однією із складних проблем в середовищі підростаючого покоління є проблема антисоціальної поведінки дітей та підлітків, тобто девіантна поведінка. Як відомо, підлітки характеризуються нестабільною поведінкою, негативізмом, неврівноваженістю, невмінням себе контролювати, самооцінка їх не стабільна і може бути завищеною чи заниженою в залежності від соціального статусу особистості в колективі. А це негативно впливає на розвиток особистості в цілому. У багатьох випадках згодом дане явище може трансформуватися у кримінальні форми поведінки і становити суттєву небезпеку як для самої особистості неповнолітнього, його подальшого розвитку, так і для всього суспільства.

Протягом останніх десятиліть в економічно розвинених країнах збільшується кількість хворих з набутою патологією серцево-судинної системи. Ішемічна хвороба серця стала серйозною соціальною проблемою, адже більша частина населення планети має ті чи інші її прояви. Стрімкий ритм життя мегаполісів, психоемоційна напруга, вживання великої кількості жирів з їжею сприяють виникненню цієї хвороби.

Підлітковий вік традиційно вважається більш складним періодом розвитку,ніж середнє дитинство. Це час фізичних, когнітивних і емоційних перетворень, які наближають дитину до дорослості. На додачу до цього змінюються соціальні вимоги, які висуваються до дитини батьками, однолітками, вчителями і самою спільнотою. З одного боку, для цього складного періоду показові негативні прояви, дисгармонійність у становленні особистості, згортання попередньо встановленої системи інтересів дитини. З іншого боку, підлітковий вік відмічається багатьма позитивними факторами: росте самостійність дитини, більш різноманітним та змістовним стає відношення до інших дітей і дорослих, значно розширюється сфера його діяльності та ін. Головне даний період відрізняється виходом дитини на якісно нову соціальну позицію, в якій формується його свідоме відношення до себе як до члена суспільства.

Дискалькулия является следствием недостаточной сформированности познавательных и речевых предпосылок, обеспечивающих становление навыка счета. К числу психических функций, лежащих в основе формирования данного навыка, относят: пространственные представления, зрительно-моторную координацию, слухоречевую и зрительную память, оптико-пространственный гнозис и праксис, пальцевый гнозопраксис и развитие ручной моторики, временные и количественные представления, восприятие и воспроизведение ритма, логическиие операции и речь.

За визначенням ВООЗ, якість життя – це сприйняття індивідами їхнього становища в житті в контексті культури і системи цінностей, в яких вони живуть, відповідно до цілей, очікувань, норм. Якість життя визначається фізичними, соціальними та емоційними факторами життя людини, що мають для неї важливе значення і впливають на неї. Якість життя – це ступінь комфортності людини як всередині себе, так і в рамках свого суспільства.