ХХХI Международная научно-практическая интернет-конференция

Вхождение Республики Казахстан в единое мировое образовательное пространство, наблюдающиеся процессы преобразования и модернизации ее системы образования на всех уровнях, не могут не сопровождаться существенными позитивными изменениями как в педагогической теории, так и в практике [1].

Модернізація освітнього процесу з іноземних мов базується на особистісно-діяльнісному підході, але вимагає пошуку інноваційних технологій навчання, які б відповідали принципам гуманізації та демократизації освіти, посилювали інтерес до пізнання, підвищували мотивацію й активність школярів щодо оволодіння англомовною комунікативною компетенцією.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що нові соціальні вимоги, висунуті державою до системи вищої освіти, покликані забезпечити вихованню моральних, ініціативних, комунікативних, відповідальних, соціально активних громадян своєї держави.Так, у статті 26 Закону України «Про вищу освіту» одним із основних завдань закладу вищої освіти є формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання. Утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, вміння вільно мислити та само організовуватися в сучасних умовах [1]. У статті 1 Закону України «Про освіту» зазначається, що освітній процес – система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей[2]. Отже, реформування вищої освіти передбачає використання в освітній діяльності різноманітних форм соціалізації, що сприяють самовизначенню здобувачів і набуття ними соціальних компетентностей.

Постановка проблеми. Сучасну школу і освіту в ній вже неможливо уявити без комп’ютерної техніки та мультимедійних технологій. Найважливіше завдання в умовах інформаційного суспільства – навчити дітей ефективно користуватися інформаційними технологіями, і від успішного вирішення цього завдання визначальною мірою залежатиме розвиток нашої країни через самореалізацію кожного її громадянина.

Increasing attention to the study of a foreign language in modern society determines the diversity of pedagogical approaches in achieving an adequate level of mastery of a foreign language. In this aspect, it is important to study the means of helping to motivate students of non-language universities in learning a foreign language.

Сучасний розвиток вітчизняної вищої школи відбувається в умовах протікання складних інтеграційних процесів в освітньому просторі. Нові освітні перспективи значно розширюють можливості майбутньої професійної реалізації молодого покоління громадян України. Актуальні суспільні запити вимагають переосмислення існуючої в державі системи підготовки освітніх кадрів, забезпечення умов для підготовки конкурентоспроможних фахівців на світовому ринку праці. Прагнення виховати нове покоління громадян з високим рівнем громадянської свідомості, патріотичних почуттів вимагає від вищої школи змінювати освітні підходи у процесі підготовки майбутніх педагогів.

В реаліях сьогодення запорукою успішної розбудови будь-якої держави є, перш за все, ефективне формування і реалізація інтелектуального потенціалу суспільства, одним із дієвих шляхів досягнення якого виступає розвиток науки та модернізація системи освіти. У цьому контексті закономірним стало поступове зростання уваги органів державної влади Республіки Туркменістан до означеного питання.

Організація роботи з підвищення мотивації до оволодіння читанням у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку потребує врахування вікових, типологічних та індивідуальних особливостей даної категорії дітей. Важливо чітко уявляти причини та природу порушень читання та письма, характер специфічних помилок, особливості розвитку пізнавальної сфери й усного мовлення дітей. При підвищенні мотивації до оволодіння читанням необхідно враховувати стан нервово-психічної сфери, сформованість мотивації до навчання, соціально-комунікативних умінь, пізнавальної активності та самостійності, а також зважати на інтереси, схильності дітей із затримкою психічного розвитку, їхні вподобання та особистісні риси.

Формування моральних уявлень трактується як процес цілеспрямованого й організованого оволодіння дітьми загальнолюдськими цінностями. Формування моральних уявлень, їх соціальна спрямованість здійснюються перш за все в діяльності, активно беручи участь в якій, молодший школяр відчуває різні почуття, переживає ставлення до нього дорослих і товаришів, на нього впливають емоції дорослих і однолітків, з якими він співпереживає ті чи інші події.