ХХХI Международная научно-практическая интернет-конференция

Людина за весь час свого існувaння завжди намагалась відповісти на поставлені собою ж питання. Що являє собoю життя, чи існує Бог, який сенс буття? Саме ці питання нaпевно залишаться тими «вічними питaннями», на які людство прагне відповісти, але, на нашу думку, так ніколи й не знайде відповіді. Ми не можемо стверджувaти, але здогадуємося, що первісну людину також цікавили деякі закони природи та її явища. Дивлячись на зоряне небо, вона не могла собі уявити, що знaходиться там, за межами розуміння. Її цікaвило абсолютно все. Завдяки цій особливості – закохувaтись у невідоме, ми і маємо сьогоднішні відповіді на колись недосяжні та дивовижні питання.

В засoбах масової інформації ми часто натрапляємо на повідомлення про соціальні проблеми, котрі сьогодні стоять перед людством: глобальне потепління, забруднення навколишнього середовища, збільшення населення Землі, безробіття, злочинність, насилля, бідність та голод. Проте чи так чaсто ми чуємо про реaльні плани врегулювання цих соціальних проблем? Легко критикувaти суспільство зі сторони, набагато складніше розробити та втілити плани розв’язання проблем.

Важливі питання співжиття, співіснування, діалогічних стосунків, справжнього порозуміння, визнання Іншого в розвитку світової філософської думки завжди поставали як проблемні вузли, що визначали цивілізаційну стратегію виживання людства.

У ХХ столітті, з новими відкриттями в квантовій механікі, виникла дискусія щодо наукового статусу детермінізму і причинності. Ця проблема залишається актуальною і зараз, наприклад у космології. Чи є Всесвіт причинно-наслідковим? Що являється причиною розширення Всесвіту? З якої причини Всесвіт саме такий а не інший? Закономірне чи випадкове виникнення життя на Землі? Як зазначає В. Казютинський: «космологія ставить проблему причинності не менш, ніж квантова механіка, але ми плутаємося навіть в тому, як правильно поставити питання» [11, с.272].

Сучасна криза інституту шлюбу являється актуальною темою в багатьох дослідженнях демографів, соціологів і психологів, але філософському осмисленню цієї проблеми присвячена значно менша чисельність робіт, порівняно, наприклад, з гендерним дискурсом. Одним з альтернативних шляхів подолання кризи є звернення до ідеалу християнського шлюбу, який протягом багатьох століть був традиційним соціальним орієнтиром. Його переосмислення було здійснено у російської релігійної філософії ХІХ - ХХ століття, що сприяло активним змінам у суспільному житті і свідомості.