ХХІХ Международная научно-практическая интернет-конференция

Insonning yoshi ulg‘aygan sari hayot haqiqatlarini anglay boshlaydi. Ana shunday hayotiy haqiqatlardan biri haqida o‘rtoqlashmoqchiman... Dunyoda muvozanat saqlaydigan yagona narsa – kitob. Hamma uchun eshigi ochiq turadigan xazina – kutubxona. Hech qachon chirimaydigan boylik – bilimdir. Bilim manbai esa bebaho kitobdir. Kitobning inson ma’naviy hayotidagi o‘rni beqiyos.

Проблема наступності бере свої витоки з далекого минулого. Необхідність наступності в роботі пов’язаних між собою ланок навчання обґрунтована в працях Я. Коменського, Й. Песталоцці, С. Русової, К. Ушинського та ін.

Преодоление многообразия социальных рисков, негативно влияющих на социализацию обучающихся, возможно только при условии целенаправленного и систематического взаимодействия учреждения образования и семьи. «Семья вместе с образовательной организацией, – подчеркивает М.П. Нечаев, – создает тот важнейший комплекс факторов и условий воспитывающей среды, который определяет эффективность всего образовательного процесса» [1, c. 4]. В силу глубокой специфичности воздействия на детей семья является необходимым фактором их социального и нравственного становления. В связи с этим Л.В. Байбородова прямо указывает на то, что именно семья создает ту реальную нравственную атмосферу, в которой живет и развивается ребенок: «Нравственная и общественная направленность личности растущего человека формируются под влиянием всего уклада семейной жизни… Высоконравственное поведение взрослых в семье, постоянная помощь детям в осознании ими собственного нравственного опыта создают прочную основу для выработки у школьников верных жизненных позиций» [2, c. 10].

Сучасний етап професійної медичної підготовки характеризується значним збільшенням об’ємів, складності і темпів засвоєння навчального матеріалу, що є наслідком великого інформаційного накопичення в науці. Педагогічна практика медичних вузів ставить викладача перед необхідністю вирішення ряду методичних питань, які пов’язані з підготовкою і проведенням лекцій, практичних та семінарських занять. Сучасний підхід до створення базової системи методичних знань, умінь, навичок викладача медичних вузів має забезпечити: розвиток сучасного медичного мислення; оволодіння психолого-педагогічними основами професійної підготовки спеціаліста медичного профілю; оволодіння сучасними методами і засобами навчання для забезпечення професійної підготовки медичного працівника.

Практична гармонізація відношення «Людина – Природа» потребує формування нового екологічного світогляду в сучасної людини, невід’ємним та принципово важливим елементом якого є екологічні цінності. З цього випливає, що формування екологічного світогляду й екологічної культури високого рівня прямо пов’язане з здійсненням змістовної та дієвої ціннісної освіти екологічного плану.

На необхідності впровадження нових підходів до організації навчання в загальноосвітній школі, зокрема створенні умов для диференціації навчання, забезпеченні індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей, розвитку та підтримки системи роботи з обдарованими дітьми наголошено у завданнях Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012‒2021 рр. (2013). Вирішальним чинником ефективної реалізації диференційованого навчання школярів є професіоналізм вчителя, який має системне бачення цього процесу як цілісного явища і сформовану готовність до його якісного забезпечення.

В умовах сьогодення пріоритетним напрямком розвитку сучасної вищої освіти є створення умов для формування фахового потенціалу кожного учасника освітнього процесу. Саме це обумовлює необхідність переорієнтації системи освіти від передачі змісту освіти студенту до продуктивного навчання, в процесі якого відбувається створення ним власних освітніх продуктів й отримання певного результату навчання, що відображається безпосередньо в пізнавальній діяльності та алгоритмі взаємодії того, хто навчає, і того, хто навчається компетентностей.

Школа є інструментом держави, і саме вона визначає й контролює сутність виховання, організацію, світоглядну спрямованість змісту освіти, а також форми і методи навчання. Але школа як живий організм, здатний до самоорганізації, саморефлексії, розвиває, підтримує цілі, які тісно пов’язані з ідеалами і цінностями кожної дитини [1, с.146]. Опираючись на виклики часу та офіційні установки, школа часто намагається враховувати особистісні потреби учнів та їх батьків. Унікальна педагогічна концепція реалізується під керівництвом її автора (авторів) в інноваційних, експериментальних освітніх закладах – авторських школах.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Реформування математичної освіти в системі фахової передвищої освіти вимагає від викладача математики не тільки вивчення основних розділів вищої математики, а й формування у здобувачів фахової передвищої освіти певних загальних та фахових компетентностей, а саме – здатності використовувати математичний апарат для дослідження економічних процесів, розв’язання прикладних економічних завдань в сфері фінансів, банківський справі та страхування.

Постановка проблеми. Розвиток інформаційних та педагогічних технологій розвинених країн світу вимагає відповідної модернізації змісту як вищої освіти в Україні в цілому, так й, зокрема, професійної підготовки майбутніх фахівців з прикладної фізики. Однією з розвинених країн світу, яка набула позитивного досвіду у цьому напряму, є Велика Британія. Ґрунтовний аналіз досвіду Великої Британії надасть можливість на сучасному етапі визначити тенденції розвитку вищої освіти взагалі та особливості професійної підготовки майбутніх фахівців з прикладної фізики у вищих навчальних закладах цієї країни, зокрема, а також сприятиме впровадженню позитивних ідей в систему вищої освіти в Україні.

На умови організації педагогічного процесу у сучасних школах значною мірою впливають реформи всіх сфер розвитку держави. Це відображається, насамперед, новими вимогами до професійної діяльності вчителя, у формах проведення уроків, у вмінні учнів працювати з великим обсягом інформації. Відповідно, розробляється зовсім нова стратегія педагогічної діяльності. Зокрема, багато уваги приділяється формуванню духовного світу особистості учня на основі загальноприйнятих людських цінностей та розкриттю усіх його можливостей.