31 августа, 2020

ХХІХ Международная научно-практическая интернет-конференция

  • Міжнародне та національне право є незалежними правопорядками, одначе, як указують науковці, їхнє співвідношення виявляється у взаємозв’язку, взаємодії, взаємозалежності, взаємовпливах, а також в узгодженні національних правових систем з міжнародними принципами й нормами, що й зумовлює актуальність досліджень співвідношення цих двох правопорядків [10, с. 9; 12; 13, с. 126]. Однією з основних галузей сучасного міжнародного права з його наскрізною ідеєю гуманізму цілком логічно стало міжнародне право прав людини, основу якого було закладено у Статуті ООН, а головні норми – у Загальній декларації прав людини 1948 р., а пізніше – у Міжнародних пактах про громадянські й політичні права та про економічні, соціальні й культурні права 1966 р. Початок розвитку міжнародного права прав людини збігся у часі з ухваленням Конституції Японії, тож припускаємо, що концепція прав людини у японському законодавстві корелює з розумінням означеного інституту в сучасному міжнародному праві.