31 августа, 2020
Постановка проблеми. Фізико-географічна область Волинського Полісся розташована у межиріччі Західного Бугу та Случі. Регіон лежить головним чином у межах західного схилу Українського щита та Волино-Подільської монокліналі. Характеризується значним поширенням льодовикових і карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, розвитком перезволожених земель і боліт, великою залісненістю. Ландшафтну структуру становлять місцевості слабодренованих надзаплавних терас, моренно-зандрові місцевості, денудаційних хвилястих рівнин та інші. Головною особливістю природної області є щільна гідрографічна мережа та високий ступінь заозереності [3].
Сучасне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування: порушено екологічно допустиме співвідношення між площею ріллі, природними кормовими угіддями, лісовими насадженнями, що впливає на стійкість агроландшафтів. Забруднення навколишнього середовища також негативно впливає на продуктивність земель, внаслідок чого зменшується врожайність сільськогосподарських культур, а рослинна продукція, вирощена на таких ґрунтах, може бути небезпечною для здоров’я людини. Причиною виникнення екологічних проблем є й те, що сучасні сільськогосподарські підприємства, які виникли внаслідок аграрної реформи, використовують земельні ділянки без дотримання проектів землеустрою. Основною причиною негативних якісних змін земельних ресурсів є відсутність матеріальної зацікавленості землевласників і землекористувачів у раціональному використанні і охороні сільськогосподарських угідь.
Шкідники листя та хвої деревних порід – це своєрідна спеціалізована група жуків, у загальних рисах із схожим способом життя. Різни види шкідників чутливі до навколишнього середовища, тому вони добре пристосовані до певних мікрокліматичних умов існування. Проте вони досить лабільні, здатні швидко реагувати на змінені, несприятливі умови життя, змінюючи при цьому місце існування шляхом міграції, кормові рослини чи навіть цикл розвитку [1].