XIV Международная научно-практическая интернет-конференция

Установление взаимоотношений между государственными органами, между верховной государственной властью и гражданами страны регулируется формой государственного правления, что предполагает обеспечение прав и свобод гражданина высшими органами государственной власти. При этом форма правления и организация определяют степень этого построения, поскольку демократия не может быть правлением народа в буквальном смысле. Заложенное в смысловой нагрузке слова «демократия» народовластие, предполагает прежде всего, свободный выбор народом компетентных руководителей. Также народовластие должно обеспечивать возможность народа влиять на выбранное руководство и, в случае необходимости, заменять их более достойными и компетентными. Основная функция формы правления при этом – обеспечить гражданское общество условиями для управления не только от имени народа и в его интересах, но и сделать реальной систему управления самим народом.

Реалії глобального розвитку стосуються всіх сторін людського життя. Вони проявляються у трансформаціях держави та політичної спільноти, мілітарної системи, світових торгівлі та ринків, фінансової системи, виробничої мережі, глобалізації міграційних потоків, культури тощо. Зазначені аспекти глобалізації досить активно досліджуються зарубіжною і вітчизняною політичною наукою (У. Бек, Е. Валерстайн, І. Василенко, С. Гантінгтон, Д. Гелд, М. Кастельс, Р. Робертсон, Ф. Фукуяма, О. Білорус, А. Гальчинський, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, М. Шепелєв, С. Шергін тощо). Останнім часом на порядку денному для вивчення з’явився новий аспект глобалізації – застосування і розповсюдження цифрової матриці для уніфікації, як окремих держав, так і деяких регіонів.