XII Международная научно-практическая интернет-конференция

Більшість населення нашої країни мешкає в урбанізованому середовищі, тому питання екологічної безпеки в урбанізованих екосистемах є досить актуальним. Надзвичайно важливе значення для його вирішення мають зелені насадження, їх кількість та якість, видовий склад та санітарний стан рослин. Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні середовища міста, надають індивідуальні, своєрідні риси, сприяють покращенню мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов. Виконуючи низку фітомеліоративних функцій, зелені насадження міських фітоценозів, як складові ландшафтної архітектури, покликані створювати природне пейзажне середовище [4]. Тому дослідження спектру фітомеліоративних функцій фітоценозів територій з високим антропогенним навантаженням, тобто роль у покращенні санітарно-гігієнічних, просторових та естетичних умов [3, 7].

Людина завжди стикалася з оточуючим її світом живої природи, з величезною різноманітністю рослин і тварин, здавна вивчила зовнішню і внутрішню будову живих організмів, взаємозв’язок з навколишнім середовищем. В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

Проаналізувавши велику кількість статей з даної теми, хочу сказати, що ресурси прісних вод України знаходяться у не найкращому стані. Дуже забрудненими є водні ресурси Чернівецької області. На Буковині дві великі річки – Дністер і Прут. Зосередимо увагу на річці Прут. Майже 26% води централізованого водопостачання у м. Чернівці громадяни вживають з р. Прут. Не так давно води річок в цих районах були найчистішими в Європі. Але за останні 10-15 років багато що радикально змінилося – збудовано десятки модерних готельно-ресторанних комплексів, сотні приватних садиб з усіма сучасними послугами на будь-який смак. Але чи замислювалися ви над простим запитанням: куди спрямовані стічні води з туалетів, саун, станцій миття автомобілів, ресторанів, барів, кафе?Побутові стоки стали джерелами забруднення річок хвороботворними бактеріями й гельмінтами. Усі рідкі скиди потрапляють у р. Прут, води якої використовують для централізованого водопостачання жителів м. Чернівці. І виникає вічне питання: що можна зробити, щоб зменшити негативну дію згаданих хімічних речовин на здоров’я людини? Відповідь проста й усім відома: необхідно будувати системи очищення стічних вод комплексів відпочинку. Забруднення поверхневих вод р. Прут та її припливів – це бомба уповільненої дії. З кожним роком кількість відпочивальників у Карпатах і забруднення стічних вод, що потрапляють у р. Прут, збільшуються[1, с.15-17].

Вітчизняні географи [1, 2] для оцінки рівня антропогенної перетвореності ландшафтів використовують коефіцієнт антропогенної трансформації природних систем К.Г. Гофмана, уточнений у працях П.Г. Шищенка [3,4]. Коефіцієнт розраховується з врахуванням таких складових як ранг антропогенної перетвореності території певним видом природокористування, площа рангу (%), індекс глибини перетвореності ландшафтів, кількість видів у межах контуру регіону. Натомість біоекологи судять про рівень антропогенної трансформації ландшафтів за станом видів-біоіндикаторів. Здебільшого для цих цілей вони враховують зміну щільності (відносної чисельності) популяцій цих видів [5], їх життєву стратегію [6] та рівень асиметрії білатеральних морфологічних ознак особин [7]. Досить перспективним в цьому переліку може стати і когортний аналіз, зокрема запропонований нами показник загальної життєздатності когорт (ПЗЖК) [8].

Здатність пестицидів до тривалого збереження в навколишньому середовищі і виражена біологічна активність дозволяють віднести їх до числа найнебезпечніших забруднювачів довкілля [1]. Наші дослідження доводять причетність пестицидів до масової загибелі бджіл у всіх регіонах України[2]. Чернівецька область належить до лідерів садівництва в Україні, і тому пестициди слугують тут одними з найголовніших забруднювачів довкілля.

Утворення твердих побутових відходів є однією із найактуальніших проблем у забезпеченні екологічної безпеки та сталого розвитку регіону. Особливо гостро дане питання постає у містах, де зі зростанням розвитку промисловості та благоустрою населення збільшується споживання продуктів та товарів, що призводять до утворення великого об’єму відходів різного походження. Процес інтенсивної урбанізації призводить до утворення великих об’ємів твердих побутових відходів, які являються небезпечним фактором забруднення усіх складових навколишнього природного середовища. При цьому вплив відходів на стан навколишнього середовища великих міст у наукових працях відображено недостатньо.