ХІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

В умовах європейської інтеграції та адаптації вітчизняної освітньої системи до стандартів Євросоюзу посилюється відповідальність закладів вищої освіти України за результати освітньої діяльності. Нові реалії сучасності, інтеграція молодої демократичної держави у світовий освітній простір вимагають створення нової системи освіти, якій притаманні, з одного боку, особливості національного характеру, а з іншого, – відповідність міжнародним критеріям і вимогам. На перший план виступають завдання перегляду змісту, форм і методів навчання, орієнтації вищої освіти на особистість студента, запровадження інноваційних педагогічних технологій навчання, які забезпечували би високу якість підготовки випускників вищої школи [1, c. 88].

Як свідчить шкільна практика, кількість тривожних дітей з кожним роком зростає. Такі діти відрізняються підвищеним занепокоєнням, емоційною нестійкістю та невпевненістю у собі. У реаліях сучасного життя дитині молодшого шкільного віку доводиться стикатися з різними проблемами: активний ритм життя, нові шкільні програми, зайнятість батьків, високі вимоги, зміна соціального статусу та соціального оточення. З початком шкільного життя у дітей з'являються нові обов'язки, на них покладаються великі надії. У результаті у них посилюється почуття тривожності, невідповідності очікуванням оточуючих.

Початкова школа є основою, від якої залежить успішне навчання дитини в майбутньому. Це ставить перед вчителем початкової школи особливу відповідальність [3, с. 14]. Довгий час початкова школа розглядалася як період, коли учні вивчають основні навички для подальшого навчання. Але сучасна початкова школа вимагає іншого підходу. Вона має стати місцем, де дитина вперше пробує свої освітні можливості, розвиває активність, самостійність, зберігає пізнавальний інтерес та забезпечує гармонійне введення в освітній світ.

Во второй главе ГОСО РК дошкольного воспитания и обучения «Требования к содержанию дошкольного воспитания и обучения с ориентиром на результаты воспитания и обучения» в пункте 9 определено, что «развитие познавательных и интеллектуальных навыков предполагает овладение воспитанниками элементарными навыками познавательной и исследовательской деятельности, необходимыми для взаимодействия с окружающим миром» [1]. И в этом русле дидактическая игра, являясь свободной, естественной формой проявления деятельности дошкольников, повышает интерес детей к занятиям, развивает сосредоточенность, обеспечивает лучшее усвоение программного материала. Особенно эффективны эти дидактические игры для развития познавательных действий на занятиях по ознакомлению с окружающим, по развитию речи, формированию элементарных математических представлений.

Recently, there has been a significant focus on fostering the cognitive development of preschool children. Within the framework of lifelong education, which underpins the continuity of the preschool level, the emphasis has shifted from not only nurturing general abilities, creative imagination, and communication skills in preschoolers but also highlighting the cultivation of their curiosity as a foundational element of cognitive activity.

Українські науковці активно досліджують проблему адаптації навчання до нових форм дистанційної освіти. Зокрема проблему формування цифрових компетентностей у складних умовах діджиталізації проаналізували у своїх роботах Гриневич Л. М., Морзе Н. В., Бойко М. А., Генсерук Г. Р., Мартинюк С. В., Балик Н. Р. [1; 3]. Особливості використання цифрових інструментів на онлайн уроках описано в роботах Іванюк І. В., Овчарук В. О., Барни О. В.

Сучасне суспільство змінюється з кожним днем, стає прогресивнішим, сучаснішим і вдосконалюється за допомогою новітніх технологій. Тому сучасні вчителі повинні змінювати свій підхід до навчання своїх учнів. Вони повинні змінюватися, постійно вчитися новому та вдосконалювати свої знання, вміння та навички.

Постановка проблеми. Виховання дітей є складним та багатогранним процесом, який постійно змінюється та адаптується під впливом суспільних, культурних та технологічних тенденцій. Нові методики виховання часто носять інноваційний характер та спрямовані на покращення якості взаємодії дорослих із дітьми. Проте, існує ризик того, що деякі з цих методик можуть провокувати різноманітні порушення у психічному та емоційному стані дітей.

Метою даної статті є дослідити педагогічні умови формування регулятивних універсальних навчальних дій в учнів початкових класів на уроках математики. Сьогодні сфера освітньої політики переживає перехід від парадигми знання до системно-діяльнісної. Теоретичні основи вирішення проблеми розвитку навчальних умінь учнів закладені в дослідженнях багатьох вчених.

З огляду на сучасні тенденції в освіті, особливо в початковій школі, варто відзначити перехід на нові державні освітні стандарти. У цих стандартах відкриваються нові можливості для розвитку особистості учня в початкових класах, удосконалюються форми і методи роботи вчителя початкових класів, а також, що важливо, встановлюється зв’язок навчання з реальним життям. Тобто учень сьогодні, поєднуючи шкільні знання та запропонований йому життєвий досвід, здобуває навички, які роблять його знання більш стійкими, конкретизують предметні галузі та сприяють кращому запам’ятовуванню матеріалу. Сьогодні учень ставиться в активну позицію в навчанні, наприклад, за допомогою проектів він може проводити дослідження та спостерігати окремі явища та об’єкти. Усе це сприяє такій організації «виховного процесу, при якому навчальна діяльність матиме активний характер і матиме глибоке особистісне значення для кожного учня» [5, с 225].

У зв’язку з глобальними змінами у світі суспільство потребує високоінтелектуальних громадян, які володіють усною та письмовою мовою та культурою мислення. Але традиційна система освіти вже давно не розвиває нових способів і методів навчання. Тому сучасна педагогічна наука намагається більше уваги приділяти розвитку логічного мислення у навчальному процесі.

В даний час суспільство поступово переходить на новий етап розвитку – інформаційний. Процес інформатизації суспільства, який передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах науки і виробництва, впливає і на освіту на всіх її рівнях. Інформатизація освіти – це процес забезпечення освітньої галузі методологією та практикою розробки та оптимального використання сучасних засобів ІКТ, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання та виховання [2].