ХІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Как показывают исследования и наблюдения школьных психологов, частой причиной нарушений поведения и трудностей обучения в дошкольном и школьном возрасте является синдром дефицита внимания с гиперактивностью (СДВГ). По данным зарубежных и отечественных исследований, частота СДВГ среди детей этих возрастных групп достигает 4,0 – 9,5%, при этом СДВГ преобладает среди мальчиков, и соотношение мальчиков и девочек с СДВГ в среднем составляет 5: 1 [1].

The issue of suicide and self-harming behavior is a paramount concern in our contemporary society. Statistical data reveals that approximately 600,000 individuals take their own lives annually, with suicides among young people tripling over the past decade. The primary triggers for suicide include conflicts within families, unreciprocated love, apprehensions about the future, and feelings of isolation. Annually, approximately one out of every twelve teenagers aged 15 to 19 makes a suicide attempt.

В умовах становлення незалежної соціальної й демократичної держави в Україні, формування ринкових відносин, загострення суспільних протиріч зростає роль сім’ї як фактору виживання, захисту і розвитку людини, її соціалізації. У міжнародних документах сім’ю визнано основним середовищем і природним осередком суспільства, «колискою демократії». Але батьками не народжується, ними стають. Тому останні роки педагогічна теорія почала звертатися до питань формування батьківства, зокрема, усвідомленого та відповідального батьківства.

Сучасний стан життя і діяльності людини в Україні характеризується кардинальними змінами в економіці, соціальному житті та освіті. Суспільство ставить нові вимоги до розвитку особистості, особливо в емоційній сфері, тобто до формування спонтанності, сміливості, самостійного прийняття рішень та здатності швидко адаптуватися до різних ситуацій. На тлі цих нових вимог загострюється проблема рівня адаптованості людини до звичайних ситуацій, особливо в процесі шкільного навчання [3].

За останні 30 років питання збереження психічного здоров'я педагогів у навчальних закладах набуло особливої гостроти. Зростають вимоги суспільства до особистості педагога та його ролі в освітньому процесі. Така ситуація потенційно супроводжується зростанням нервово-психічного напруження, що призводить до виникнення невротичних розладів та психосоматичних захворювань. Професійна діяльність педагогів характеризується високим емоційним навантаженням, внаслідок чого з набуттям досвіду у вчителів виникають "педагогічні кризи", "виснаження" та "вигорання".