29–30 November, 2014

VIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • Ta’lim-tarbiya tizimini tubdan o’zgartirish, barkamol insonni shakllantirish ertangi taqdirimizni belgilab beruvchi dolzarb masalalardan biriga aylandi. Ijtimoiy-siyosiy, madaniy va ma’naviy yuksalishga doir islohotlar amalga oshirilayotgan O’zbekiston sharoitida mustaqil fikrlovchi yoshlarga ehtiyojning oshishi davr talabidir. Hayotga ziyrak ko’z bilan qaraydigan, teran fikrlovchi, mustaqil dunyoqarashga ega, iqtidorli shaxslarni kamol toptirish va tarbiyalash davlatimiz siyosatining ustivor yo’nalishlaridan biridir. O’zbekiston Respublikasining “Kadrlar tayyorlash milliy dasturi” va “Ta’lim to’g’risida”gi qonunida ko’rsatib o’tilganidek, demokratik jamiyatda insonni erkin va mustaqil fikrlaydigan qilib tarbiyalash zarur.1 Abu Nasr Forobiy, Abu Ali ibn Sino, Beruniy, Kaykovus singari Sharq mutafakkirlari e’tirof etgan inson ma’naviy kamolotining zaruriy shartlaridan biri mustaqil va mantiqiy tafakkurdir. Bu jarayonda o’quvchi mukammal faollik, ijodkorlik, tashabbuskorlik ko’rsatadi.

  • Мова сродкаў масавай інфармацыі аказвае надзвычайна моцны ўплыў на фарміраванне нормаў маўленчых паводзінаў, культуры зносінаў. “І адна з асаблівасцей сучаснага маўленчага стану як раз і заключаецца ў тым, што ў стылістычнай структуры мовы на першы план выходзіць мова СМІ, якая выконвае функцыю, якую раней выконвала мастацкая літаратура” [5, с. 472]. Іменна мова СМІ фарміруе стылістычныя густы і нормы, уплывае на развіццё літаратурнай мовы. Сродкі масавай інфармацыі паказваюць змены, якія адбываюцца ў мове і маўленні, “з’яўляюцца адным з самых важных грамадскіх інстытутаў, які аказвае вырашальны ўплыў на фарміраванне не толькі поглядаў грамадства, але і нормаў паводзінаў, у тым ліку і маўленчых паводзінаў”.

  • What exactly is 'political discourse'? The easiest, and not altogether misguided, answer is that political discourse is identified by its actors or authors, viz., politicians. Politicians in this sense are the group of people who are being paid for their (political) activities, and who are being elected or appointed (or self-designated) as the central players in the polity. This way of defining political discourse is hardly different from the identification of medical, legal or educational discourse with the respective participants in the domains of medicine, law or education.

  • SYNTACTIC FEATURES OF CONFLICT DISCOURSE

      Vira Kovalyk (Lviv, Ukraine) |    Download article |  Link

    Every sentence is a certain syntactic construction. One can specify that, like any other structure, the sentence is bearing main frame and part which can be eliminated without damaging the structure, in other words a kind of 'architectural redundancy’. In possibility / impossibility of omission, manifest itself the importance of syntactic element for the structure, of which it is a part. Thus, one can talk about constructive significance of the sentence parts.

  • Двоскладне речення– це речення, граматична основа якого складається з двох головних членів - підмета і присудка. За структурою двоскладним реченням протиставлені односкладні, так як в останніх представлений тільки один головний член, схожий за формою з одним з головних членів двоскладного речення - або з підметом, або з присудком. Отже, розглянувши способи вираження головних членів двоскладного речення, ми дізнаємося і характер вираження головного члена в односкладних реченнях.

  • Мовна комунікація як спосіб існування мови разом з мовленням

      Людмила Люлька, Ірина Редзюк (Київ, Україна)  |    Download article |  Link

    Мова вважається універсальною формою первинної концептуалізації світу і раціоналізації людського досвіду, сховищем несвідомого стихійного знання про світ, історичною пам'яттю про минулі знаменні події в історії народу. 1. У мові відображаються різні моделі «бачення світу» (вислів В. фон Гумбольдта, [2, с. 22]) носіїв мови. Ця відмінність закріплюється у вигляді різноманітних можливостей формування і розвитку мовних значень і форм. Мова народу є не тільки інструментом спілкування і впливу, а й засобом засвоєння культури, отримання, збереження та передачі культурно-значимої інформації. Мова - це особливий спосіб існування культури, фактор формування картини світу.

  • СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОЛІТКОРЕКТНОСТІ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

      Тетяна Початко, Вікторія Курочкіна (Суми, Україна) |    Download article |  Link

    Припускають, що термін political correctness вперше було вжито в 1987 р. у бестселері Алана Блума The Closing of the American Mind. У вузькому розумінні цей термін пов’язують з протестом проти чоловічого верховенства над жінками, а в широкому - він охоплює делікатні теми вікової, расової та статевої належності, соціального і майнового статусу, здоров’я й зовнішнього вигляду, фізичного розвитку, безробіття та ін.. Політична коректність викликає все більший інтерес, як у зарубіжних, так і у вітчизняних лінгвістів, філософів і культурологів. Предтечею політкоректності можна вважати вимогу щодо виконання різного роду неписаних правил, існуючих у багатьох суспільствах. Інакше кажучи - дотримуватися принципів пристойності.

  • Language inevitably constitutes a valuable tool in political discourse, as it is a crucial element in gaining the public support necessary to achieve any political end in democratic systems. Political discourse may express group ideologies and other beliefs, especially in collective forms of text and talk such as party programs. It is also characterized by the way it combines various concepts, and how certain concepts are attributed a central role. But many forms of political discourse are produced by individual speakers, and the ways they `personalize' the group beliefs underlie the more particular properties of political discourse [6, p. 17-18]. That is, between social beliefs and discourse we need a cognitive interface that represents personal beliefs, opinions or experiences.

  • Ўзбекистон Мустақил давлатлар ҳамдўстлигида таълим етти тилда олиб бориладиган ягона давлат. Жаҳон ҳамжамиятида мустақил мавқени эгаллаётган Ўзбекистон чет элликлар эътиборини янада кўпроқ тортмоқда. Давлатимизнинг ижтимоий-иқтисодий тараққиётидаги юксалишлар кўплаб қўшма корхоналарнинг фаолиятига, жумладан, таълим ишларида яқин ҳамкорликнинг йўлга қўйилишига асос бўлди. Табиийки, Ўзбекистонда ўқиш, тажриба алмашиш, илмий изланишлар олиб бориш истагида бўлган ҳар бир хорижлик давлатимизнинг расмий тилини – давлат тили бўлган ўзбек тилини етарли даражада билиши тақозо этилади.

  • Мистецький доробок М. Вінграновського є своєрідною кардіограмою духовного життя значної частини творчої інтелігенції 60-90-х років, що повсякчас виявляє повну незалежність митця від соціальних запитів часу. Його поезія, як і лірика Л. Костенко, В. Симоненка, Д. Павличка та ін., незалежно від драматичних колізій власного життя і життя нації, є зразком красивої довершеної розмови про катарсисну силу почуття, що «водить сонце і світила» (Данте) і відкриває «безмежну велич людської краси» (В. Симоненко).

  • Еліміздің президенті Н.Ә. Назарбаев «Қазақстан-2050» стратегиялық жоспарында қазақ тілін латын графикасына көшіру мәселесін қозғады. Президенттің ойынша, 2025 жылға дейін қазақ тілін латын графикасына көшірудің әзірлік жұмыстары жүргізілуі тиіс. Алайда, Ә. Жүнісбек бастаған қазақ тілшілері бұл мәселені жақын арада бастау қажеттілігін айтты [1, с. 3]. Біз де проф. Ә. Жүнісбекке қосыламыз. Латын әліпбиіне көшу мәселесінің айтылып келе жатқанына біраз уақыт болғанымен, бұл мәселе төңірегінде дау мен талас-пікір көп. Академик Ә. Қайдари, профессорлар Ә.Жүнісбек, С. Мырзабек, А.Мектептегі, М.Жүсіпов т.т. көптеген тілші-ғалымдар тарапынан ғана емес, басқа да сала адамдарын толғандырып, қолдарына қалам алғызып, отырған көкейтесті мәселе – латын әліпбиі мәселесі.

  • а сучасному етапі розвитку суспільства вже неможливо уявити будь-яку галузь без впровадження комп’ютерних технологій в її діяльність. Комп’ютеризація охопила усі сфери діяльності людства, таким чином створюючи глобальний інформаційний простір. За допомогою сучасних комп’ютерних мереж ми не тільки обмінюємось інформацією, а використовуємо її для налагодження виробництва, вирішення економічних та соціальних проблем суспільства. Без володіння комп’ютерною грамотністю ми залишаєшся «за бортом» потреб сьогодення.

  • При незаперечну роль мотивації під час вивчення іноземних мов, її визначення, структуру та функції написано досить багато вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Однак, питання позитивного впливу завдань на ефективне засвоєння знань заслуговує на більш детальне вивчення. Сучасна методика викладання іноземних мов вимагає абсолютної заангажованості студента, тобто сильної внутрішньої мотивації. Він повинен бути активним учасником процесу навчання, перебувати у самому його епіцентрі, бути актором, який грає різні суспільні ролі, безпосередньо пов’язані з використанням іноземної цільової мови. Ідеальною є ситуація, за якої студента не навчають, а він сам вчиться, адже вивчення мови є безперервним процесом, що триває усе життя та вимагає значних зусиль. Саме тому розвиток мотивації є одним з пріоритетних факторів методологічного підґрунтя, запропонованого Європейською системою оцінювання мовних компетенцій [5]. Оскільки завдання є основним знаряддям навчання, тому варто сконцентруватися саме на питанні: у чому ж полягає їх мотиваційна роль та стимулюючий характер у процесі опанування польською мовою як іноземною?

  • Життя – це рух, рух уперед, до майбутнього. Якщо перефразувати народну мудрість “людина, яка забула своє коріння, не має майбутнього”, то можна зазначити, що майбутнє не можливе без минулого. І в цьому випадку символ виступає медіатором, який акумулює у собі спадок минулого й устремління до майбутнього [5, c.167], що в результаті пояснює його багаторівневу смислову структуру, неоднозначний характер його співвідношення з предметом, який він позначає.