IIІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Сучасна система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності учня на основі виявлення його здібностей, формування пізнавальних інтересів, розвитку сучасного наукового та народного світогляду, сприяння навичок самостійного наукового пізнання та оволодіння засобами практичної діяльності.

Сьогодні реалії життя вимагають від випускника Нової української школи нових компетентностей, спрямованих для успішної самореалізації та  самовдосконалення. На це націлюють сучасні освітні документи, зокрема Закон України «Про освіту» [4], Концепція «Нова українська школа» [5], Державний стандарт початкової освіти [3], Професійний стандарт вчителя [7], у яких акцентовано на необхідності створення сприятливих умов для навчання, виховання і всебічного розвитку учнів початкових класів. Зокрема, у Професійному стандарті вчителя наголошено на лідерській компетентності як одній з п’яти загальних компетенностей та інноваційній компетентності, яка займає вагоме місце серед п’ятнадцятьох професійних.

Актуальність проблеми полягає в тому, що у шкільному колективі найбільш створюються сприятливі умови для підготовки дітей до їх активної участі в суспільному житті. Учитель разом із сім’єю формує в своїх вихованців ті важливі якості, які визначатимуть характер взаємостосунків з іншими людьми[1]. На це націлюють сучасні освітні документи, зокрема Закон України «Про освіту» [4], Концепція «Нова українська школа» [5], Державний стандарт початкової освіти [3], Професійний стандарт вчителя [7], у яких акцентовано на необхідності створення сприятливих умов для навчання, виховання і всебічного розвитку учнів початкових класів в колективі.

В современных условиях развитие познавательных интересов школьников, их общеучебных умений, навыков самообразования, творческих способностей становится главной целью школы, как социального института. В школу приходят дети с разным уровнем развития. У многих детей способности проявляются не сразу. Основная работа по их выявлению и развитию ложится на учителей начальных классов. Поэтому одним из важных условий эффективного развития творческих способностей учащихся является профессионализм учителя.Вероятность того, что учитель  обучит творческим навыкам школьников, сумеет выявить творческие качества детей и дальше их развить будет тем выше, чем богаче творческий потенциал  самого учителя.Талантливый педагог строит процесс формирования и развития творческих качеств учащихся так, чтобы каждый школьник мог учиться познавать самого себя, выявить и развить комплекс своих способностей, развивать их на определенном уровне.

Реформування системи освіти в Україні зумовлено інтеграційними устремліннями нашої країни до Європейського співтовариства, а також необхідністю підвищення рівня та якості надання освітніх послуг, що має сприяти підвищенню конкурентоспроможності випускників закладів освіти на вітчизняному та міжнародному ринках праці. Наслідком цього є впровадження в освітню діяльність нових законодавчих норм, зміна усталених підходів до організації та здійснення освітнього процесу, розроблення сучасних стандартів підготовки фахівців різних галузей, введення нових рівнів та видів освіти, форм її здобуття тощо.

Особлива ситуація під час пандемії коронавірусу ще раз підтвердила наявність зв’язку між періодом безрозділеної уваги та емоційним розвитком дітей. Саме у такі моменти дітям потрібен час для власного досвіду, час для індивідуальних процесів навчання, час для розвитку особистості.

Сьогодні перед системою освіти постають виклики, пов’язані з тотальною доступністю інформації, діджиталізацією освітнього процесу та впровадженням дистанційного навчання. На цьому етапі переосмислюються цілі навчання, пов’язані зі здатністю працювати з великим потоком інформації, умінні знаходити, аналізувати, класифікувати, систематизувати, інтерпретувати та робити власні висновки. Тому можна стверджувати, що у рамках нової освітньої парадигми системно-діяльнісного навчання в пріоритеті знаходиться цілісний розвиток особистості учня, його здатність до рефлексії та самостійності в прийнятті рішень. У цих умовах пізнавальний інтерес стає потужним засобом активізації освітнього процесу, а використання нових інноваційних освітніх технологій в навчанні стає найважливішим інструментом, спрямованим на формування у учнів інформаційних компетентностей.

Сьогодні перед системою освіти постають виклики, пов’язані з тотальною доступністю інформації, діджиталізацією освітнього процесу та впровадженням дистанційного навчання. На цьому етапі переосмислюються цілі навчання, пов’язані зі здатністю працювати з великим потоком інформації, умінні знаходити, аналізувати, класифікувати, систематизувати, інтерпретувати та робити власні висновки [6]. Тому можна стверджувати, що у рамках нової освітньої парадигми системно-діяльнісного навчання в пріоритеті знаходиться цілісний розвиток особистості учня, його здатність до рефлексії та самостійності в прийнятті рішень. У цих умовах пізнавальний інтерес стає потужним засобом активізації освітнього процесу, а використання нових інноваційних освітніх технологій в навчанні, зокрема біології, стає найважливішим інструментом, спрямованим на формування в учнів інформаційних компетентностей.

Інтеграція до Європейського дослідницького простору – це нові виклики та нові можливості участі у спільних проектах та поглиблення співпраці з науковою спільнотою Європейського Союзу. Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної недосконалості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок Європейського Союзу. Євроінтеграція – цивілізаційний вибір України, одна з ключових вимог Революції гідності. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце. Європейська інтеграція України виступає як окремий елемент зовнішньополітичної діяльності нашої держави, тому аналіз її кроків у цьому напрямі стає актуальним та цікавим як об’єкт наукового дослідження у різних галузях, зокрема, у сфері фізичної культури і спорту.

Cьогодні учителями початкових класів широко застосовується впровадження здоров’я збережувальних технологій в освітній процес у початковій школі. Ці питання окреслені у нормативно-правових документах, зокрема Законі України «Про освіту» [3], Концепції «Нова українська школа» [4], Державному стандарті початкової освіти [2], Професійному стандарті вчителя [5], у яких акцентовано на важливості створення сприятливих умов для всебічного розвитку учнів початкових класів. Зокрема, у Професійному стандарті наголошено на інноваційній компетентності, яка займає вагоме місце серед п’ятнадцятьох професійних компетентностей, якою має володіти вчитель початкових класів з метою здійснення ефективного освітнього процессу із молодшими школярами в умовах здоров’я збережувального освітнього середовища відповідно до Концепції НУШ.

На сьогодні запровадження методу аналізу ситуацій у навчальний процес знаходиться на стадії напрацьованих методик в українських педагогів: науковців, методистів, викладачів. Новизна і особливості використання case-study вимагають детального аналізу даного методу як виду інтерактивних форм навчання, адаптації до особливостей використання при викладанні різних дисциплін. Метод case-study або метод конкретних ситуацій (від англійського case – випадок, ситуація) – метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, заснований на навчанні шляхом вирішення конкретних завдань, – ситуацій (вирішення кейсів).

Кожен народ від покоління до покоління передає свій досвід, духовне багатство як спадок старшого покоління молодшому. Сьогодні воно набуває особливої популярності, коли українським народомна належному рівні створюється висока педагогічна культура. У зв’язку з цим у закладах загальної середньої освіти, зокрема у початковій школі, її потрібно глибоко вивчати, досліджувати, пропагувати, впроваджуючи в освітній процес народні традиції, обряди, великий та малий фольклор тощо. Вміле використання кращих здобутків народної педагогіки виступає одним із дієвих чинників покращення навчання дітей молодшого шкільного віку, зокрема й навчання математики. Впровадження народознавства на уроках математики допоможе пробудити в молодших школярів національну свідомість, гордість за свою історію, культуру, за свій родовід; сприятиме формуванню в них народного світосприймання, загальнолюдської моралі, готовності продовжувати заповіти батьків.

Сьогодні розвиток сучасної педагогічної освіти, зокрема початкової, характеризується своєрідною інтеграцією двох важливих її складників – традиційної та інноваційної. Оскільки ця інтеграція побудована на демократичному принципі, то одним із найважливіших її шляхів є оновлення методичного забезпечення усього освітнього процесу Нової української початкової школи.

Сьогодні в освітньому процесі як у середній загальноосвітній школі, так і у закладах вищої освіти широко впроваджується низка педагогічних технологій. Ці шляхи гуманізації, гуманітаризації, демократизації та модернізації освіти широко висвітлені у низці державних освітніх документах: Законі України «Про освіту» [3], Концепції «Нова українська школа» [4], Державному стандарті початкової освіти [2], Професійному стандарті вчителя [5], у яких акцентовано на важливості створення сприятливих умов для всебічного розвитку учнів початкових класів. Зокрема, у Професійному стандарті наголошено на інноваційній компетентності, яка займає вагоме місце серед п’ятнадцятьох професійних компетентностей, якою має володіти вчитель початкових класів.

В сучасних освітніх документах, зокрема Законі України «Про освіту» (5 вересня 2017 р.)[]3, Державному стандарті початкової освіти, прийнятого 21 лютого 2018 р. [2], Типових навчальних програмах для закладів загальної середньої освіти І ступеня укладачів О.Савченко чи Р.Шияна, акцентовано на впровадженні в освітній процес інноваційних освітніх технологій, зміст яких на сьогодні широко висвітлений у наукових доробках сучасних науковців.

Реформування української школи, яке полягає у впровадженні концепції «Нова українська школа» наразі є ключовим завданням Міністерства освіти і науки України. Саме цей новий вектор змін повинен перетворити українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності нашої держави. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатися і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувалося, а й вміння застосовувати їх у житті.

Трансформація українського суспільства у сфері цифровізації надає системі національної освіти потужного поштовху до глибоких змін та швидкої адаптації до глобальних викликів: спочатку пандемії, потім війни. Зміни, що відбуваються в суспільстві на даний час, визначають нові підходи до цифровізації освітньої системи в цілому та, зокрема,освітнього процесу в закладах післядипломної педагогічної освіти.

Сьогодні, оскільки суспільство переживає екологічну кризу, важливою потребою є формування нової свідомої і культурної особистості, якій притаманний інший погляд на життя, спрямований на цивілізовану взаємодію з природою, умінням жити з нею в гармонії, розумно та раціонально користуватися важливими природними ресурсами в рамках сталого розвитку суспільства [6]. Тому кожна особистість має глибоко усвідомлювати роль навколишнього середовища в її житті та здоров’ї та задля майбутніх поколінь бажанні вести лише здоровий спосіб життя.

Меіаосвітні пропозиції в дитячому садку мають адаптуватися до віку та рівня розвитку дітей. Для того, щоб мати можливість дітям сприймати та обробляти медіа-пропозиції та медіа-контент, необхідно набути емоційної, когнітивної та комунікативної компетентності. Розвиток цих навичок залежить від розвитку дітей. Однак цей процес можна розвивати та удосконалювати цілеспрямованими вправами та якомога більшою кількістю різноманітних форм навчання [1, с.25]. Для того, щоб мати можливість опрацьовувати та засвоювати медіа-контент, необхідно дотримуватися психологічних умов розвитку дитини дошкільного віку.

Сьогодні всі освітні заклади дошкільної, початкової, базової середньої та перед вищої, вищої та позашкільної освіти мають працювати над тим, щоб діти зростали здоровими. Сьогодні і педагогами, і психологами наголошується на тому, що в дітей менше розвинена рухова активність, тому у багатьох учнів спостерігаються фізичні відхилення, що ведуть до значного погіршення пам’яті та увага в школярів, адже, коли дитина рухається, активізується її інтелектуальний розвиток [1; 8]. Детальний аналіз науково-педагогічної та психологічної літератури засвідчує, що сьогодні діти багато часу проводять біля телевізора чи ґаджетів, не ведуть активний спосіб життя, багато часу проводять в школі, сидячи за партою, а вдома – за виконанням домашніх завдань,маючи багато енергії, стають злими, їм некомфортно не лише в товариствах, у які вони потрапляють.