XLІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Детективный жанр стал одним из самых массовых в нашей современности. Несмотря на это, жанр продемонстрировал такую эволюцию в своей качественности, что в творчестве некоторых писателей начал проявлять признаки высокого искусства и выпадать из массовой литературы. Жанр интеллектуального детектива стал ответом на вызовы читательского спроса, характерного для 20-х годов ХХI века. Очевидно, что детектив отвечает на потребности современного читателя не только развлечься чтением и отвлечься от повседневной суеты, но и включиться в увлекательный интеллектуальный процесс решения задачи, которая стоит перед героем такого детектива.

Світогляд – сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є раціонально усвідомленим. Це складна й суперечлива єдність знань, ідеалів, мрій, цілей, сподівань, інтересів, бажань, надій, вірувань, переконань, емоцій, почуттів, поглядів на сенс і мету життя, котрі визначають аспекти мислення та норми діяльності особи. Через світогляд завжди відшукується смислова основа буття та відбувається прилучення до духовного світу як предків, так і сучасників. Це багатовимірне і складне утворення, що характеризує активне самовизначення людини, динаміку її певного способу життя й думки. Світогляд є необхідною складовою людської свідомості взагалі, яка поєднує різні щаблі як загальнолюдського, так і особистісного досвіду. Головними поняттями світогляду є світ та людина. Світогляд відображає не стільки об'єктивне бачення, скільки суб'єктивне. У процесі свого розвитку світогляд знайшов віддзеркалення у формах міфології, релігії та філософії. Основою для світогляду можуть бути, наприклад, міфи.

З динамічним розвитком усіх сфер діяльності людини у сучасному світі застосування новітніх методик у викладанні іноземної мови є надважливим завданням, адже явище освітнього дискурсу заслуговує особливої уваги. Викладання англійської мови зазнало величезних змін за останні роки, особливо за останню декаду.

Анализ, синтез, сравнение являются необходимыми этапами в работе студента, занимающегося исследованием художественного текста. Логическая составляющая мыслительного процесса в работе с литературным произведением не подменяет формирование этического и эстетического кругозора студента, являющегося, в первую очередь, читателем, который воспринимает произведение в художественных образах. Интерес к художественному произведению у студентов-филологов может вызвать неожиданный аспект его интерпретации.

Термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Відокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюжет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтенція), фінансову (банк, кредит, лізинг, скоп, баланс), хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реакція), біологічну (рецептор, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (ферзевий гамбіт, гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.

Прикметником називається повнозначна частина мови, яка називає ознаку або властивість предмета. Наприклад, Тихе озеро незриме Віє духом трав’яним. Прикметники можуть називати різні ознаки: колір (блакитний, білий, салатовий, сірий), розмір (широкий, вузький, великий, малий), якість (м’який, жорсткий), смак (солодкий, гіркий, винний), матеріал (залізний, фаянсовий, цегляний), відношення до місця (міський, сільський, прибережний), відношення до часу (денний, ранковий, учорашній), відношення до простору (близький, далекий), особи (сестрин), зовнішні і внутрішні властивості (здоровий, веселий, кмітливий, щирий).