31 Березень, 2021

ХХХVІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • МЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЕ ЛАТИНСКОГО ЯЗЫКА В МЕДИЦИНСКИХ ВУЗАХ

      Раиса Березовская , Замира Расулова, Мунира Хамракулова (Ташкент, Узбекистан) |    Завантажити статтю |  Link

    Изучение латинского языка в медицинском вузе предусматривает изучение словарного состава, терминоэлементов, грамматики, что необходимо для усвоения медицинской терминологии. Одной из актуальных задач развития лингвистических способностей студентов является разработка интенсивных форм обучения.

  • Необхідні умови формування критичного мислення при викладанні суспільних дисциплін

      Валентина Загалевич, Тетяна Марчак (Кам’янець - Подільський, Україна ) |    Завантажити статтю |  Link

    З розвитком сучасного суспільства постає потреба у формуванні особистості, яка б могла критично оцінювати ситуацію, аналізувати, систематизувати факти, висловлювати власну думку та відстояти свою позицію. Так, особи з критичним мисленням здатні ставити нові запитання, аргументувати власні дослідження, приймати незалежні та продумані рішення.

  • Қазіргі білім берудің басты міндеттерінің бірі – оқушының өмірге бейімделу қабілетін дамыту, оған өз бетімен білім алу, алған білімдерін шығармашылықпен пайдалану дағдыларын дарыту. Педагогикада педагогикалық технологиялар немесе оқыту технологиялары үлкен мәнге ие болады.

  • Кожна людина від моменту народження входить у суспільство, залучається до процесу соціалізації, тобто процесу становлення особистості, поступового оволодіння вимогами, що надходять від соціуму, набуття соціально значущих характеристик свідомості та поведінки, які регулюють її взаємовідносини з іншими людьми. Вагома роль у формування та розвитку особистості, забезпеченні ефективності її соціалізації належить сім’ї. Адже саме сім’я виконує функцію передачі дітям системи цінностей і норм, сприяє залученню їх у соціальне середовище та різноманітні соціальні відносини. Саме в сім’ї здійснюються перші кроки особистісного і соціального становлення особистості.

  • Початкова школа – це початок довгої дороги в світ пізнання, в світ чудес. Адже саме в молодших класах закладається фундамент для подальшого навчання. Завдання полягає не тільки в тому як навчитися правильно тримати ручку, писати, а й вмінню спілкуватися, дружити, думати, творити, а й прививати любов до свого народу та традицій, адже відродження України неможливе без пробудження свідомості українського народу, яке має закладатися з малечку. Зарадити справі може створення такої системи національної освіти, яка б виховувала національно свідомих громадян України. Вирішальним фактором у цьому має стати національна спрямованість освіти, що полягає у її органічному поєднанні з національною історією і народними традиціями. Національне виховання має бути основним стержнем усього навчально-виховного процесу сучасної школи. Адже школа має найбільші можливості відродити споконвічні якості національного характеру. Дитина повинна знаходитись під постійним виховним впливом матеріальної і духовної культури свого народу[4, с. 34].

  • Разом із розширенням можливостей комунікації, передачі, обробки та збереження інформації змінюються й вимоги до освітнього процесу. Хоча технологічний прогрес сьогодення є дуже динамічним і впливає на всі сфери нашого життя, починаючи від професійної діяльності та закінчуючи дозвіллям, методологія навчання може бути вдосконалена не лише шляхом діджіталізації (від англ. digital – цифровий, тобто діджітализація (digitalization) – процес цифрової трансформації різних сфер публічного життя, перехід до використання цифрових технологій у діяльності людей). Метою сучасної лінгвістичної освіти є «виховання мовної особистості» – людини, яка вільно володіє різноманітними виражальними засобами мови, яку вона вивчає, дбає про її розвиток і збереження, є компетентною в мовних питаннях, що стосуються як буденних справ, так і професійної діяльності.

  • Наше майбутнє вирішальною мірою буде визначатись молодим поколінням, яке починає жити і творити в новому тисячолітті. Ще Я.А. Коменський зауважив: «Наступний вік буде саме таким, якими будуть виховані для нього майбутні громадяни». У системі освіти в навчальних закладах створюються комп’ютерні класи, активно розробляються навчальні програми з використанням сучасних інноваційних освітніх технологій, зокрема інформаційно-комунікаційних, дистанційних, супутникових, телекомунікаційних. Запровадження комп’ютерних технологій – необхідна, але недостатня умова подальшого ефективного розвитку освіти в суспільстві нового типу. Розвиток мережі Інтернет і інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу оперативно знаходити величезний обсяг інформації, продуктивно розпоряджатись нею, будувати логічні схеми, міркувати і робити грамотні висновки, отримуючи при цьому нові, часом неочікувані результати. Інноваційні підходи до освіти сьогодні потребують дотримання новітніх вимог до роботи загальноосвітньої школи, формування нею випускника нового типу.

  • БІЛІМ ЖҮЙЕСІНДЕ ҚАШЫҚТЫҚТАН ОҚЫТУДА КЕЗДЕСКЕН КЕМШІЛІКТЕР МЕН АРТЫҚШЫЛЫҚТАР

      Л.А. Смагулова, Қуаныш Сердешева (Қазақстан Республикасы, Талдықорған қ.) |    Завантажити статтю |  Link

    Пандемия әлемді сөзсіз шарпыды. Салдарынан республикада карантин режимі енгізіліп, мектеп оқушылары мен ЖОО-ның білімгерлері қашықтықтан оқыту түріндегі оқуға ауысты. Онлайн курс сабақтары болғанымен, біздің білім жүйемізге оңай болмады. Шалғай аудан-ауыл білім алушыларына қиын тигені сөзсіз анық.

  • В результаті технологізації всіх сфер життя оформилося суспільне замовлення на фахівців, здатних безперервно навчатися, діяти автономно у навчанні. Особливої уваги викладачів сьогодні потребує розвиток навичок самооргаізації, стимулювання потреби студента у самоосвіті. Для підготовки до життя у світі, що швидко змінюється, випускнику вишу потрібні універсальні компетенції. У переліку універсальних компетенцій, що постійно оновлюється, на перші місця виходить здатність індивіда постійно вчитися. В освітньо-професійній програмі бакалаврів напряму «Металургія» «здатність студента працювати автономно» визначено як одну з загальних компетенцій майбутнього фахівця. Отже, в процесі підготовки необхідно забезпечити умови для розвитку навчальної автономії студентів як загальної компетенції.

  • Задача грамматики состоит в том, чтобы укрепить слабые грамматические знания и сосредоточиться на грамматических элементах, которые еще не освоены или еще не затронуты в процессе обучения языку. Чтобы навыки владения языком приобрели автоматизм, необходимо трансформировать «сознательную стадию» (знания) в «интуитивную стадию» (умения и навыки). Урок по грамматике должен позволить студенту правильно понять структуру языка и средства выражения грамматического значения, приобрести способность распознавать и исправлять ошибки в речи. Грамматика как курс должна быть системой уроков.