30–31 Серпень, 2014
Ще на початку 70-х років ХХ століття в усіх країнах світу теоретики і практики освіти зайнялися активними пошуками виходу з кризи і виробленням нових освітніх стратегій. У книзі «Шок майбутнього» Е.Тоффлер відніс завдання оновлення освіти до «стратегії виживання». Під «стратегією виживання» він розумів переорієнтацію системи освіти з традиційної моделі (передача накопиченого знання наступному поколінню) на «передбачення того, що підкине майбутнє».
Сурдопедогика тарихига назар ташласак, турли даврларда эшитишда нуқсони бўлган болаларни тадқиқот объекти сифатида ўрганган педагог ва олимлар Ж. Кардано, В. И. Флери, Ж. Итар, С. Спешновлар мурожаат этилган нутқини тушуна оладиган, қисман луғат бойлигига эга бўлган, хатто содда гаплар туза оладиган болалар борлигини, агар нутқ уларга қарата баландлатилган холда айтилса, бундай болалар таълим-тарбиясининг муаммоларини хал этилиши мумкинлигини таъкидлаб ўтган.
Сучасний етап розвитку національної вищої освіти характеризується модернізацією навчального процесу в руслі вимог Болонської декларації, яка передбачає значне збільшення обсягів самостійної роботи студента (до 50-60%). З огляду на це, головним завданням вищої школи поряд із задоволенням потреб особи в інтелектуальному, культурному й моральному розвиткові є оволодіння майбутнім фахівцем ефективними і раціональними методами самостійної навчальної роботи відповідно до особливостей конкретного фаху, підготовка його до участі у процесі неперервної освіти. Звідси нагальною потребою є забезпечення самостійної роботи студентів у сучасних умовах.