31 Жовтень, 2019
Зміни в суспільно-політичному житті держави зумовлюють появу нових лексичних одиниць у будь-якій мові.
Завдання шкільного курсу української мови широкі і багатогранні. Учні повинні ознайомитися із мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, багатство і різноманітність мовних засобів. Крім того, необхідно повсякденно розв’язувати і практичні питання, що полягають у дотриманні норм літературної мови, у збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття. Значення фонетики для засвоєння української мови важко переоцінити, адже першоосновою мови прийнято вважати усну форму, її звукову матерію. Саме усне мовлення є особливим і надзвичайно складним видом діяльності людини, у якій досить різнобічно виявляється людська сутність; усне мовлення як своєрідний вокально-звуковий субкод дає можливість максимально чітко висловити свою думку та адекватно її сприймати. У сучасній дидактиці усе більшої популярності набуває термін «інноваційні технології навчання», які в практиці навчання прийнято називати педагогічні технології, технології освіти, нові педагогічні, інноваційні навчальні технології. Нові технології навчання української мови мають оптимально враховувати пізнавальні можливості й інтереси дітей, умови, у яких здійснюється навчальний процес, сприяти особистісному розвитку учнів, тому заявлена тема є досить актуальною.
Казка (як багатогранний жанр народної творчості) здавна посідає вагоме місце у фольклорі всіх народів світу, адже казковий епос – це невичерпне джерело народної мудрості, образності та символіки [2, с. 36]. У казках (як одному з найдавніших жанрів літератури) відображено засади народної педагогіки. За допомогою казок старші покоління передавали своїм нащадкам власний світогляд, морально-етичні й естетичні принципи, ідеологію нездоланності добра й правди. У казці гармонійно поєднуються реальне й фантастичне, зачаровуючи дітей красою рідного слова – мудрого, доброго, оптимістичного [1, с. 41].