ХXХVII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

In XXI century in the framework of globalization, current economic and political situation, the countries increasingly hold meetings on a very high level in the form of negotiations, congresses, conferences and summits. In this regard, there is a need to highlight a role of interpreters since no any international event takes place without their involvement. In Kazakhstan, in particular, in the capital Astana there is a recently observed tendency of increased demand on simultaneous interpretation services. Therefore, a profession of interpreter becomes popular and, involuntarily we start thinking about the training of future translators and interpreters. However, when we speak about education and training we should pay attention to the translation process, and, here we speak about simultaneous interpreting. A simultaneous interpreter into the English language is translated as interpreter or “language interpreter”. This implies that an interpreter when working makes interpretation of the speech heard but not literal expression in the other language.But what does interpretation mean?

Питання навчання читанню іноземною мовою цікавлять багатьох методистів, які розробляють стратегії викладання різним контингентам учнів – як молодшого віку, так і дорослим, особливо в межах вивчення англійської мови професійного спрямування. Проблемам навчання читанню присвячені роботи таких дослідників, як P. Carrel, R. Revel, S. Sweeney, K. Methold, H. Jones, А. Johns, С. Фоломкина, Г. Рогова, Г. Чередніченко та ін. [1-7].

Актуальність. Сучасний інформаційний етап розвитку людства збільшує роль творчої особистості, здатної до гнучкої адаптації в будь-яких суспільних умовах. Здатність до творчості – одна з найважливіших умов для успішного самовираження особистості, самореалізації в сучасному світі. Творчі ресурси кожного студента величезні, тому завдання викладача мови та літератури – створити умови для їхньої реалізації, привчити студентів до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова.

Переклад термінів є одним із складних аспектів перекладу науково-технічної літератури, оскільки розробка нових обладнань і процесів та пов’язана з цим поява нових лексичних одиниць призводить до постійних змін в термінологічному складі технічних галузей. Адекватність перекладу термінологічних одиниць насамперед залежить від досконалого оволодіння перекладачем термінологією певної галузі наукової або технічної сфери діяльності людства. Зазначимо, що терміни, на відміну від загальновживаних слів повинні бути точними, однозначними, стислими та стилістично нейтральними [6]. Однак перелічені основні характеристики терміна проявляються лише у рамках певної термінології.

Говоря о важности обучения чтению как средству постоянного профессионального самообразования, необходимо вслед за И.П. Осиповой, назвавшей такое чтение «профессиональным» [1, c.209], отметить, что пока еще не существует четкого и полного определения понятия «профессионально-ориентированного чтения», которое бы давало возможность увидеть его суть и отличительные особенности.

Явище інверсії в англомовних текстах і зокрема в науково-технічній літературі завжди привертало увагу дослідників. Проблема порядку слів у реченні вивчається лінгвістами ще з моменту зародження риторики як науки і досі залишається актуальним. Сучасні уявлення про інверсію віддзеркалюють увесь хід розвитку лінгвістичної науки. Спочатку так званий «загальноприйнятий» порядок слів просто фіксувався, потім граматика почала розглядати синтаксичні зв’язки між членами речення, потім стилістика почала вивчати відхилення від загальноприйнятого порядку слів і визначати її функції, тому інверсія як порушення граматичних правил побудови речення є предметом вивчення як граматики, так і стилістики.