ХХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Сім’я відіграє особливу й важливу роль та є необхідним компонентом соціальної структури будь-якого суспільства, а також головним осередком організації побуту, найважливішою його виробничою та споживчою одиницею. Поява складних життєвих обставин (СЖО) порушує функціонування сім’ї як суспільної одиниці [4, с.84].

Современный этап развития физического образования требует перехода от репродуктивного усвоения знаний к формированию исследовательских компетенций. Критическое мышление, понимаемое как способность к анализу, выдвижению гипотез, интерпретации данных и аргументации, становится ключевым результатом обучения. Цифровые образовательные ресурсы, такие как специализированные лаборатории и симуляции, превращаются из вспомогательных инструментов в центральные элементы новой познавательной среды. Данная статья фокусируется на практическом опыте использования конкретных платформ — цифровых лабораторий «Архимед» и PHYWE, интерактивных симуляций PhET и Algodoo — для развития критического мышления школьников при изучении механики.

Освітній процес у сучасній школі має бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатнім для самостійного вирішення ними проблем прикладного чи теоретичного характеру. Ця мета може бути досягнута шляхом організації навчальної діяльності дослідницької спрямованості. Особливо актуальна ця проблема для учнів початкової школи, саме на цьому етапі навчальна діяльність є провідною та спрямована на розвиток пізнавальних здібностей особистості.

Моральні норми є фундаментальним елементом професійної етики соціального працівника, оскільки саме вони визначають характер взаємодії між фахівцем і клієнтом, спрямовують його дії відповідно до принципів гуманізму, справедливості та поваги до людської гідності [1, c.23]. Соціальна робота, як вид професійної діяльності, що має справу з особистими та суспільними проблемами людини, потребує високого рівня моральної відповідальності.

У період становлення української державності гостро постає проблема патріотичного виховання підростаючої особистості, адже патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого суспільства і виступає не лише чинником інтеграції української нації, а й суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенційних можливостей кожного громадянина в духовній, економічній і соціальній сферах життя суспільства.

У сучасних умовах розвитку освіти особливої актуальності набуває проблема формування в учнів початкової школи здатності мислити, аналізувати, робити висновки, застосовувати знання у практичних ситуаціях. Математика, як одна з базових навчальних дисциплін, має значний потенціал для розвитку інтелектуальних здібностей дитини. Тому важливо, щоб процес її вивчення був не лише засобом засвоєння арифметичних знань і вмінь, а й сприяв розумовому розвитку молодших школярів. Саме цьому сприяє використання технологій розвивального навчання, що ґрунтуються на принципі активної пізнавальної діяльності учнів. Розвивальні технології навчання — сукупність методів, прийомів і організаційних форм, що спрямовані на цілеспрямований розвиток розумових здібностей дитини — залишаються одним із центральних напрямів реформування математичної освіти в умовах Нової української школи (НУШ) та глобальних освітніх трансформацій.

Пізнавальний інтерес є важливою складовою успішного навчання, адже саме він визначає активність учня, його ставлення до навчального процесу та здатність до самостійного пошуку знань. У молодшому шкільному віці формуються базові навчальні мотиви, відбувається становлення внутрішньої мотивації до пізнання світу, закладається ставлення до школи і навчання загалом. Саме тому важливо, щоб початковий етап шкільного навчання був наповнений позитивними емоціями, відчуттям успіху й зацікавленості [4, с. 10]. Математика в цьому контексті має особливе значення, адже вона не лише формує логічне мислення, а й розвиває інтелектуальну допитливість, уміння міркувати, робити висновки та застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях.

Сучасна освіта перебуває в процесі глибоких змін, спричинених швидким розвитком цифрових технологій. Інформатика як навчальний предмет набуває особливого значення, адже формує не лише базові знання про комп’ютери, а й розвиває мислення, здатність до аналізу, творчості та самовираження. У молодшому шкільному віці надзвичайно важливо поєднувати навчання з грою, оскільки гра є природною формою діяльності дитини, через яку вона пізнає світ, набуває досвіду і розвиває свої здібності. Саме тому використання ігрових технологій у викладанні інформатики створює ефективне освітнє середовище, у якому навчання стає цікавим, змістовним і розвивальним.

Сучасна початкова освіта спрямована не лише на засвоєння учнями певного обсягу знань, умінь і навичок, а й на формування їхнього творчого потенціалу, здатності мислити нестандартно, знаходити оригінальні рішення, бути ініціативними у навчальній діяльності. Одним із найефективніших засобів розвитку творчих здібностей учнів є впровадження проєктних методів у навчальний процес, особливо під час вивчення інформатики. Інформатика як предмет надає широкі можливості для застосування проєктної діяльності, адже поєднує логічне мислення, креативність, уміння працювати з інформацією та технологіями [4, с. 11].

Современный этап развития образования характеризуется активным внедрением цифровых и интерактивных технологий в учебный процесс. В преподавании физики, особенно в разделе «Электричество и магнетизм», использование таких технологий позволяет не только повысить уровень наглядности и вовлеченности учащихся, но и развить у них исследовательские, аналитические и экспериментальные умения.

Сьогодні в умовах модернізації української освіти та успішного впровадження Концепції «Нова українська школа» виникає потреба в удосконаленні освітнього процесу, який би був спрямований на демократизацію стосунків учителя з учнями та нові підходи до навчання: зміна рольових позицій сучасного педагога, відмова вчителя від ролі єдиного наставника та джерела знань. Педагогіка партнерства – один із факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу [1].

Вимоги Нової Української Школи ставлять вагомий акцент на здобуття учнями знань та компетентностей у сфері сталого розвитку. Вони передбачають інтеграцію принципів та цілей сталого розвитку у освітній процес початкової освіти. Змістовні лінії сталого розвитку, немов, «червоною ниткою» пронизують програми шкільних навчальних дисциплін. Основною метою освіти для сталого розвитку є світоглядна та ментальна трансформація суспільства спрямована на набуття знань і розвиток світоглядних якостей, таких як уміння критично і системно мислити, приймати колективні рішення і брати на себе відповідальність перед нинішнім і майбутніми поколіннями. Освіта для сталого розвитку дає змогу людям ставати патріотами не лише свого дому, але вулиці, на якій проживаєш, свого села, міста, країни. Вона вчить брати активну участь як на місцевому, так і на глобальному рівні в аналізі проблем світового масштабу й у пошуку відповідей на них, і бути учасниками створення екологічно безпечного та сталого суспільства [4].