ХХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Постановка проблеми. Воєнні конфлікти суттєво впливають на психологічне благополуччя людей, створюючи серйозний стрес як для чоловіків, так і для жінок. Цей стрес може призводити до виникнення негативних психічних станів, зокрема, депресії, тривоги та посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що призводять до порушення гомеостазу людини. Депресивні стани супроводжуються такими психофізіологічними ознаками, як: втома, астенія, втрата працездатності, вегетативно-судинними розладами. Вони можуть бути зумовленими такими факторами, як: психотравми, фобії, соціальна фрустрованість. Розуміння цих факторів та їх впливу на фізичне на психічне здоров’я може відкрити нові можливості для профілактики та запобігання депресії. Важливим є своєчасна діагностика цього стану, що може допомогти у запобіганні серйозних наслідків для людей різної статі. Цільове використання різних методів психотерапії, методів когнітивно-поведінкової терапії може сприяти покращенню якості життя та психологічного здоров’я осіб, що мають прояви депресії (M. Malliaro, D. Tsapakidi, M. Gouva, S. Kotrotsiou, A. Nikolentzo, S. Pavlos [1].).

Проблема дослідження психогенних розладів, спричинених психологічною травмою в бойових діях під час локальних бойових дій, які згодом призводять до посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військовослужбовців на віддалених етапах, набуває дедалі більшої актуальності в останні роки; поширеність розладів адаптації зростає [6].

Стресостійкість, як правило, вивчається як особливість особистості, що зумовлює високу ефективність діяльності. Під стресостійкістю мається на увазі індивідуально особистісне властивість, що забезпечує опірність організму і психіки сильним зовнішнім і внутрішнім подразникам. Багато досліджень розуміють стресостійкість як інтегративну властивість особистості з її певною психологічною структурою. Одночасно немає єдиної точки зору, які компоненти психічної діяльності людини формують зміст стійкості до стресів. У деяких наукових працях щодо стресостійкості можна бачити перерахування різноманітних властивостей особистості, які зумовлюють стресостійкість.

Сучасні трансформації вищої освіти, зумовлені розвитком цифрових технологій і наслідками глобальних криз (зокрема пандемії та воєнних подій), актуалізують проблему професійного самовизначення студентської молоді. Змішане навчання, яке поєднує традиційні та дистанційні форми, створює не тільки нові можливості, але й нові виклики для розвитку професійної ідентичності майбутніх фахівців.