L Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

ҚР «Білім туралы» Заңының баптарында білім алушылардың білім беру бағдарламаларына тең қолжетімділікті, түзету-педагогикалық және әлеуметтік қолдауды, мүмкіндігі шектеулі балалардың барлық деңгейдегі білімге қолжетімділігін қарастыратын мемлекеттің білім беру саласындағы саясатының мәні мен принциптері айқындалған.

За останні десять років дослідники досить часто порушували питання психологічного благополуччя особистості. Пов'язано це, в першу чергу, з невирішеною в психології проблемою того, що для особистості служить джерелом внутрішньої рівноваги, які компоненти даного процесу, завдяки яким емоційно-оцінним відносинам воно формується, як впливає на поведінку, і найголовніше – як можна допомогти особистості досягти необхідного рівня психологічного благополуччя. Проблема суб'єктивного благополуччя сьогодні є предметом вивчення не тільки в соціальній психології, а й усієї науки в цілому. Психологічне благополуччя досліджується в аспекті адаптації особистості, соціалізації, самоактуалізації тощо.

Проблема культури мовлення особистості, попри багаторічну історію вивчення, актуальність і значущість опосередковано розглядалася саме в підлітковому віці.

Серед численних проблем входження людини в суспільство можна виокремити питання про плани, уявлення, очікування на майбутнє, які є, з одного боку результатом, а з іншого - умовою розвитку стосунків старшокласника із зовнішнім світом.

Проблема мотивації, мотивів поведінки та діяльності є однією із найважливіших у психології. Мотивація, будучи стрижнем психології особистості, обумовлює особливості поведінки і діяльності особистості.

Характерним для періоду дорослішання є процес розвитку моральної самосвідомості, який пов'язаний з активізацією уваги підлітка до своїх особистісних якостей, з прагненням зрозуміти хто він є, з потребою проаналізувати свої досягнення і недоліки, з прагненням виявити людську гідність, показати свою єдність з іншими і одночасно незалежність, автономність від них.

До психологічних засобів відновлення працездатності належать психотерапія, психопрофілактика, та психогігієна. Різноманітні впливи на організм через психічну сферу шляхом терапії, профілактики, гігієни мають інформативний характер, сигнали – носії інформації, продукуються психікою безпосередньо або опосередковано. Цим і відрізняються дані впливи від інших засобів, наприклад, фармакологічних. Психотерапія включає м’язеву релаксацію, спеціальні дихальні вправи, про що вже згадувалось вище, а також гіпнотерапію.

Мовлення - частина людської особистості, яка визначає та є чинником її поведінки, мислення, усвідомлення рівня буттєвості у світі. Саме мовлення творить ментальність народу, націю і є її душею, вона виокремлює націю серед інших цивілізованих народів. За допомогою мови формується мовлення. Дж. Уотсон зазначав, що «мовлення – це дія, тобто поведінка».

Подієва насиченість, гранична концентрація соціально-політичних подій останніх років спричиняє актуалізацію проблем ціннісно-смислового становлення особистості та суспільства як у науковому дискурсі, так й в освітній практиці. Психологічним базисом ціннісно-смислових орієнтацій людини виступає багатогранна структура потреб, мотивів, інтересів, цілей, світогляду, що утворюють спрямованість особистості та виражають соціально детерміноване відношення індивіда до оточуючої дійсності. Більшість науковців трактують ціннісно-смислові орієнтації як центральну позицію людини, що впливає на спрямованість і зміст соціальної активності, загальний підхід до оточення та самого себе, надають сенс і напрямок діяльності людини, визначають її поведінку. Тому важливим стає вивчення динаміки ціннісно-смислової сфери особистості студентів в умовах кризи, пов'язаною з військовим станом в країні.