31 мая, 2022

XLVІІ Международная научно-практическая интернет-конференция

  • ЖАҢАРТЫЛҒАН БІЛІМ БЕРУ ЖАҒДАЙЫНДА ОҚУШЫЛАРДЫҢ ФУНКЦИОНАЛДЫҚ САУАТТЫЛЫҚТАРЫН ҚАЛЫПТАСТЫРУДЫҢ МАҢЫЗЫ

      Зағира Қашқынбаева, Алтынай Нұралиева, Инкар Джунисова (Тараз, Қазақстан) |    Скачать статью |  Link

    Қазіргі заман талабына сай адамдар арасындағы мәліметтермен алмасу, тілдік қарым-қатынасы пен ақпараттық қызмет көрсету салаларының қарқындылығына ілесе отырып, ақпараттарды дер кезінде ала алу мен пайдаға асырудың маңызы зор. ХХІ ғасыр – ақпараттандыру ғасыры, яғни адамдарды жан-жақты ақпараттандыруға көшу, ақпараттық әлеуетті дамыту. Сондықтан да мектеп оқушыларының ақпараттық сауаттылығын қалыптастыру қоғамның алдында тұрған өзекті мәселелердің бірі болып табылады. Елбасы Н.Назарбаевтың «Болашаққа бағдар: рухани жаңғыру» мақаласына сай оқушылардың білімдарлығын тек қана сауаттылық деңгейін, оның ішінде ақпараттық сауаттылығын дамыту арқылы ғана жеткізуге болатындығы айқын көрсетілген.

  • Актуальність дослідження. Стан здоров’я школярів на сучасному етапі розвитку суспільства є важливою медико-соціальною проблемою, що вимагає довгострокової програми заходів і відповідної державної політики, що мають бути спрямовані на поліпшення якості життя і охорону здоров’я школярів. Однією з таких програм на сьогодні є загальнодержавна програма «Здоров’я – 2020: український вимір», у якій визначено пріоритетні напрямки щодо проведення активної демографічної політики, охорони материнства і дитинства, удосконалення нормативно-правової бази охорони здоров’я відповідно до світових стандартів, а насамперед, розроблення та впровадження новітніх технологій мінімізації факторів (чинників) ризику захворювань та створення сприятливого для здоров’я середовища на основі даних наукових досліджень.

  • Сучасна семіотика стверджує, що ми повинні розглядати мовне спілкування як певний спосіб комунікації, адже таким чином ми передаємо нашому співрозмовнику інформацію про певні події, іноді факти. Підтвердження нашої думки знаходимо у роботах дослідника Алана Піза, який підтверджував результатами його досліджень значимість невербальних засобів спілкування у комунікації в суспільстві. Опираючись на роботи дослідника Бердвіссла, ми можемо стверджувати, що більше ніж половина інформації під час спілкування передається саме завдяки невербальним засобам спілкування.

  • In domestic pedagogy a number of natural stable links that underlie the organization of the learning process have been revealed [1; 6; 7].The most interesting from the point of view of our research are: the connection of learning with life, the connection of learning with the socio-economic conditions of society, the unity of learning and development and others. At the same time, the gradual development of professional skills best ensures continuity within the above-mentioned links.

  • соціальнІ умінНЯ учнів в освітньому Процесі початкової школи

      Ірина Садова, Катерина Гостєва (Дрогобич, Україна) |    Скачать статью |  Link

    Постановка проблеми. Формування соціальних у молодших школярів є одним з найбільш актуальних завдань сучасної початкової ланки освіти, оскільки ця компетентність визначає успішність в їх повсякденному житті, стимулюватиме їх інтеграційні процеси, дозволяючи не тільки адаптуватися, але й активно впливати на життєві події, засвоювати певні соціальні позиції, змінювати навколишню дійсність і самого себе. Сформована соціальна компетентність молодших школярів характеризує дитину як відкриту до суспільства особистість, що володіє навичками соціальної поведінки, готовністю до сприймання соціальної інформації, бажанням пізнати оточуючий світ.

  • Нині в школі навчаються діти, які ростуть в умовах новітнього інформаційного середовища, що виникало як результат доступності, практично кожній дитині,мобільних технологій та Інтернету. Саме тому, без урахування цих змін, годі організувати ефективне навчання природничих дисциплін в середній школі в наш час. Неможливо зацікавити сучасного учня читанням чималих параграфів сухої теорії. І якщо раніше, лише для навчання молодших школярів, використовували велику кількість ілюстрацій, малюнків, то зараз це вимога часу у викладанні природничих дисциплін в середній школі.

  • Модернізація змісту освіти надає можливістьстворення нових підходів до оцінки освітніх результатів учнів. Відповідно до Концепції Нової української школи вчитель повинен оволодіти методами і прийомами, що дозволяють оцінювати не тільки предметні, а і міжпредметні, особистісні освітні результати учня та індівізуаізацію етапів освітнього процесу. Причому ця оцінка повинна стати засобом мотивації учня до досягнення високих освітніх результатів.

  • Викристання веб-технологій, а саме онлайн-навчання, можливості створення форумів, проведення інтернет-конференцій та семінарів у закладах освіти – важлива складова роботи педагога. Освітне середовище повинно сприйяти удосконаленню своїх вмінь та навичоки роботи з ресурсами Інтернет, вільно володіти технічними засобами, працювати використовуючи хмарні технології у своїй роботі. Необхідно зауважити, що найбільш оптимальна та безпечна форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану - дистанційна. Корисними у цій ситуації будуть напрацьовані під час пандемії коронавірусу моделі змішаного та дистанційного навчання у синхронному й асинхронному режимах. Під час онлайн-занять педагогам варто проводити консультації з дітьми, інтегровані уроки, навчальні заняття-бесіди, полілоги та творчі заняття.