XLVІІ Международная научно-практическая интернет-конференция

Қазіргі заман талабына сай адамдар арасындағы мәліметтермен алмасу, тілдік қарым-қатынасы пен ақпараттық қызмет көрсету салаларының қарқындылығына ілесе отырып, ақпараттарды дер кезінде ала алу мен пайдаға асырудың маңызы зор. ХХІ ғасыр – ақпараттандыру ғасыры, яғни адамдарды жан-жақты ақпараттандыруға көшу, ақпараттық әлеуетті дамыту. Сондықтан да мектеп оқушыларының ақпараттық сауаттылығын қалыптастыру қоғамның алдында тұрған өзекті мәселелердің бірі болып табылады. Елбасы Н.Назарбаевтың «Болашаққа бағдар: рухани жаңғыру» мақаласына сай оқушылардың білімдарлығын тек қана сауаттылық деңгейін, оның ішінде ақпараттық сауаттылығын дамыту арқылы ғана жеткізуге болатындығы айқын көрсетілген.

Актуальність дослідження. Стан здоров’я школярів на сучасному етапі розвитку суспільства є важливою медико-соціальною проблемою, що вимагає довгострокової програми заходів і відповідної державної політики, що мають бути спрямовані на поліпшення якості життя і охорону здоров’я школярів. Однією з таких програм на сьогодні є загальнодержавна програма «Здоров’я – 2020: український вимір», у якій визначено пріоритетні напрямки щодо проведення активної демографічної політики, охорони материнства і дитинства, удосконалення нормативно-правової бази охорони здоров’я відповідно до світових стандартів, а насамперед, розроблення та впровадження новітніх технологій мінімізації факторів (чинників) ризику захворювань та створення сприятливого для здоров’я середовища на основі даних наукових досліджень.

Сучасна семіотика стверджує, що ми повинні розглядати мовне спілкування як певний спосіб комунікації, адже таким чином ми передаємо нашому співрозмовнику інформацію про певні події, іноді факти. Підтвердження нашої думки знаходимо у роботах дослідника Алана Піза, який підтверджував результатами його досліджень значимість невербальних засобів спілкування у комунікації в суспільстві. Опираючись на роботи дослідника Бердвіссла, ми можемо стверджувати, що більше ніж половина інформації під час спілкування передається саме завдяки невербальним засобам спілкування.

In domestic pedagogy a number of natural stable links that underlie the organization of the learning process have been revealed [1; 6; 7].The most interesting from the point of view of our research are: the connection of learning with life, the connection of learning with the socio-economic conditions of society, the unity of learning and development and others. At the same time, the gradual development of professional skills best ensures continuity within the above-mentioned links.

Постановка проблеми. Формування соціальних у молодших школярів є одним з найбільш актуальних завдань сучасної початкової ланки освіти, оскільки ця компетентність визначає успішність в їх повсякденному житті, стимулюватиме їх інтеграційні процеси, дозволяючи не тільки адаптуватися, але й активно впливати на життєві події, засвоювати певні соціальні позиції, змінювати навколишню дійсність і самого себе. Сформована соціальна компетентність молодших школярів характеризує дитину як відкриту до суспільства особистість, що володіє навичками соціальної поведінки, готовністю до сприймання соціальної інформації, бажанням пізнати оточуючий світ.

Нині в школі навчаються діти, які ростуть в умовах новітнього інформаційного середовища, що виникало як результат доступності, практично кожній дитині,мобільних технологій та Інтернету. Саме тому, без урахування цих змін, годі організувати ефективне навчання природничих дисциплін в середній школі в наш час. Неможливо зацікавити сучасного учня читанням чималих параграфів сухої теорії. І якщо раніше, лише для навчання молодших школярів, використовували велику кількість ілюстрацій, малюнків, то зараз це вимога часу у викладанні природничих дисциплін в середній школі.

Модернізація змісту освіти надає можливістьстворення нових підходів до оцінки освітніх результатів учнів. Відповідно до Концепції Нової української школи вчитель повинен оволодіти методами і прийомами, що дозволяють оцінювати не тільки предметні, а і міжпредметні, особистісні освітні результати учня та індівізуаізацію етапів освітнього процесу. Причому ця оцінка повинна стати засобом мотивації учня до досягнення високих освітніх результатів.

Викристання веб-технологій, а саме онлайн-навчання, можливості створення форумів, проведення інтернет-конференцій та семінарів у закладах освіти – важлива складова роботи педагога. Освітне середовище повинно сприйяти удосконаленню своїх вмінь та навичоки роботи з ресурсами Інтернет, вільно володіти технічними засобами, працювати використовуючи хмарні технології у своїй роботі. Необхідно зауважити, що найбільш оптимальна та безпечна форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану - дистанційна. Корисними у цій ситуації будуть напрацьовані під час пандемії коронавірусу моделі змішаного та дистанційного навчання у синхронному й асинхронному режимах. Під час онлайн-занять педагогам варто проводити консультації з дітьми, інтегровані уроки, навчальні заняття-бесіди, полілоги та творчі заняття.