ХХІV Международная научно- практическая интернет-конференция

На початковому етапі сприйняття людиною ікони, як твору сакрального християнського мистецтва, органічну живу духовну взаємодію елементів у системі «іконообраз – людина» забезпечують суто матеріальні чинники, зокрема індивідуальна художня рефлексія і рецепція віруючого. На цьому підґрунті включаються у дію і інші психологічні механізми людини: інтеріоризація та екстраполяція з усіма відповідними їм закономірностями та принципами. Дію цих закономірностей є сенс проілюструвати на прикладі сприйняття людиною змісту іконообразу Богоматері.

Одним из основных путей адаптации индивида к глобальному вектору развития человечества является приведение его индивидуальных ментальных структур в соответствие общечеловеческому культурному опыту, т. н. «культуросфере» [1, с. 7]. Для этого необходимо проанализировать данные структуры с точки зрения их формирования и функциональных характеристик. Современная философия уделяет этому направлению достаточно внимания - начиная с 1970-х годов, теория когнитивных схем является одним из наиболее репрезентативных направлений западной культурной антропологии. Однако, история развития данного течения восходит к более ранним философам и их идеям, что часто остается вне зоны внимания современных исследователей, поскольку культурная антропология лежит на стыке нескольких дисциплин (философия, психология, культурология, теория познания) и зачастую ее собственно философские корни игнорируются в пользу смежных областей. Данная статья имеет целью восполнить этот пробел и проанализировать историко-философские основания исследования ментальных структур, ответственных за культурную адаптацию.

У сучасному світі процес споживання вивчається не тільки в рамках системи маркетингу для вироблення практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалювання організації збуту, але також все більше привертає увагу філософів, соціологів, психологів як складний соціальний феномен. Сьогодні споживання ‒ це не тільки сфера задоволення матеріальних і духовних потреб, але й сфера соціалізації, формування соціальних норм і цінностей. Для сучасного українського суспільства соціокультурний аналіз проблем споживання й споживацької поведінки стає актуальним, оскільки споживання стає важливим показником певних стандартів, якості життя, а також засобом конструювання ідентичності особистості. Зростає значущість демонстративного споживання, формується особливий стиль життя ‒ споживацтво (коньюмерізм), що полягає у нестримному бажанні придбати різні речі.