XLІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

«Творча особистість», «творчий підхід», «творчі успіхи», «мислити творчо», «прояв творчості»... Ці поняття в суспільстві є показниками професіоналізму, високої кваліфікації, одним з основних критеріїв при виявленні кращого серед кращих. Адже саме здатність до творчості та творення ми насамперед вважаємо атрибутом обдарованості, таланту, генія.

Розвиток суспільства невід’ємно пов'язаний з розвитком освіти. На сучасному етапі прогресивний розвиток педагогічної освіти країни тісно пов'язаний з освітньою діяльністю вищої школи, зокрема, з підготовкою майбутніх викладачів. Від їхньої педагогічної компетентності, педагогічної толерантності, педагогічної свідомості та самосвідомості залежить не тільки становлення та розвиток педагогічної освіти в країні, але і розвиток самої держави, її стабільність, її прогрес.

Артпедагогіка – це синтез двох галузей наукового знання (мистецтва та педагогіки), який забезпечує розробку теорії та практики педагогічного процесу творчого розвитку дітей завдяки художньо-творчій діяльності (музичній, зображувальній, художньо-мовленнєвій, театралізовано-ігровій).

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток комп’ютерних та інформаційних технологій відбувається в усіх сферах життя, у тому числі і в освіті. Оволодіння цими технологіями – невід’ємна умова становлення висококваліфікованого фахівця. Диплом про вищу освіту зовсім не гарантує молодій людині того, що фахівець буде затребуваним суспільством. Сучасні виклики, які ставить життя, вимагають уміння гнучко адаптуватися до нових вимог, бути готовим постійно навчатися, удосконалювати свої вміння та навички, вивчати нові технології.

Весь тернистий шлях цивілізації, кожен його етап – це постановка і розв’язування все нових, що постають перед людством, задач [1]. Усе свідоме життя людині доводиться розв’язувати різноманітні задачі. У школі, коледжі, інституті чи університеті учні і студенти роблять це за завданням викладачів, працівники на роботі – виконуючи службові обов'язки, а в побуті – в силу життєвої необхідності.

Основною метою сучасної школи є формування здорової особистості. Тому кожна школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання. Завданням освітнього процесу є не тільки навчити, сформувати певні вміння та навички, розвинути творчий потенціал, а й максимально зберегти здоров’я учнів. Цьому допомагає використання в навчальному процесі здоро’язберігаючих технологій.

In high school, when studying solid physics, including the structure of crystal bodies, it is difficult to explain the molecular structure and symmetry of solid bodies. Therefore, it is now possible to use various graphic visualizations. A solid is an aggregate state of a substance characterized by stability of shape and volume.

Сьогодні спеціальна освіта акцентує свою увагу на необхідності всебічного та гармонійного розвитку дітей з особливими освітніми. Працюючи з такими дітьми слід застосовувати різні види корекції, серед яких вагому роль відіграє арт-терапія.

Сучасні зміни в суспільстві висувають нові вимоги до підготовки фахівців у системі вищої освіти, які повинні отримати систематизовані знання, уміння та навички з метою їх ефективного використання у професійній діяльності.

Одним із пріоритетних напрямів реформування виховного процесу в державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)» визначено «утвердження принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, добра, краси, працелюбності, інших добро чинностей» [2]. Такі принципи завжди були притаманні українському народу, ними пронизана вся система його національно-культурних цінностей.

Бүгінгі таңда жағымды коллаборативті орта құру өте қажет және тиімді, себебі ұжым қалыптастырудың бірден бір көзі. Қызметкерлер осы ортада ашылады, өз ойымен бөліседі, басқаның ойымен санасады, ортада өзіндік ой түйіндейді.Коллаборативті орта құру тиімді, өйткені топтық жұмыс жүргізу барысында әрбір тұлға тапсырманы орындауда азғантай болса да өз үлесін қосады.

Педагогика саласындағы ғылыми-әдістемелік әдебиеттерге сүйенсек, қоршаған ортада балаларға патриоттық тәрбие берудің түрлі мәселелері қашанда өзектілігін жоймағандығы байқалады.

Over the past five years, the effective use of modern information devices in the field of education has changed approaches to learning. Information educational technologies are developing very quickly, and they have found their place in the educational process along with the traditional form of education. One of these technologies is the Nearpod and Miro platforms, which are convenient to use for distance learning.

Освітній процес у сучасній школі має бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатнім для самостійного вирішення ними проблем прикладного чи теоретичного характеру. Ця мета може бути досягнута шляхом організації навчальної діяльності дослідницької спрямованості. Особливо актуальна ця проблема для учнів початкової школи, саме на цьому етапі навчальна діяльність є провідною та спрямована на розвиток пізнавальних здібностей особистості.

Одним із сучасних напрямків розвитку й удосконалювання системи освіти є використання інноваційних педагогічних технологій на базі комп'ютерних телекомунікацій. Наразі, в даному випадку, будемо говорити про дистанційне навчання як одну із основних, інституційних форм здобуття освіти [1, с. 50]. Особливо гостро дане питання постало із настанням карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19. В ситуації соціального дистанціювання в першу чергу опинилась система освіти України.

Вивчення української мови не викликає у більшості учнів початкової школи інтересу. Безліч завдань, термінів, які не піддаються узагальненню – все це погано позначається на вивченні предмета. Психологами вже давно доведено, що слабкого учня відштовхують і лякають багатокрокові міркування. Помічено, що якщо алгоритм міркування складається з трьох і більше кроків, то приблизно на третьому етапі учень початкової школи починає нудьгувати, а на четвертому – почне діяти навмання.

Природнича освітня галузь у початковій школі має велике значення для розвитку особистості молодшого школяра. Знання про природу розвивають ерудицію, світогляд, мислення, мовлення, волю, почуття, уяву, творчі та дослідницькі здібності, спостережливість, екологічну культуру, позитивні моральні якості, навички навчальної праці, різноманітні теоретичні й практичні способи діяльності, зокрема способи пізнавальної діяльності сприяють успішній адаптації у навколишньому середовищі і виконують важливу пропедевтичну функцію: сприяють підготовці дітей до вивчення у школі інших природничих дисциплін. Ця підготовка здійснюється як по лінії змісту, так і по лінії розвитку особистісних якостей і навичок навчальної праці.

В мовах загальнодержавного карантину, який було оголошено у березні 2020 року, усі сфери суспільного життя зазнали суттєвих змін. Освітній процес не став виключенням. Спочатку викладачі та студенти вимушено опановували новітні технології, програмне забезпечення та усі нові найбільш зручні та ефективні формати дистанційної взаємодії.

Великі можливості алгоритмів дозволяють широко використовувати їх в навчальному процесі.

В останні роки через кардинальні зміни світогляду та з розвитком інформаційних технологій, відбувається вдосконалення системи гуманітарної підготовки. Канадський культуролог, філософ, філолог і літературний критик М. Маклюєн розглядає інформаційні технології головним чинником, а комп’ютерні мережі їх взаємопов’язаною нервовою системою,яка впливає на формування нових основ суспільства, у тому числі – освіти.

В  освіті  України  склалась  ситуація,  яку  можна означити як розвиток нового освітнього середовища, необхідними складовими якого на  всіх  рівнях  стали інформаційні технології. Інформаційні і комунікаційні технології є очевидними проявами інформаційної революції. Інформатизація освіти з огляду на специфіку самого процесу передавання знань потребує ретельного відпрацьовування використовуваних технологій створення електронних освітніх ресурсів.

Впровадження інклюзивної освіти в нашій країні має на меті забезпечення права на якісну освіту всім без винятку громадянам, у тому числі дітям з особливими освітніми потребами (ООП). Її мета – сприяти ефективній реалізації антидискримінаційних заходів, підвищенню якості навчання для всіх дітей відповідно до їхніх освітніх потреб у загальноосвітніх школах. Протягом багатьох десятиліть у фокусі численних науково-педагогічних дискусій перебували ефективні стратегії інклюзивної освіти, що передбачали створення справді гуманістичного суспільства, фундаментальним базисом якого постає інклюзивна культура. Сьогодні в результаті продуктивного міжнародного співробітництва та науково-практичної діяльності педагогів вироблені спільні ефективні напрями реалізації інклюзивної освіти як важливого етапу у глобальному розвитку людства. Актуальність означеної проблеми пов'язана, насамперед, з тим, що освіта як найважливіше соціально-культурне право людини і суспільна сфера життя суттєво впливає на розвиток особистості.

Формування соціальних здібностей у молодших школярів є одним з найбільш актуальних завдань сучасної початкової ланки освіти, оскільки ця компетентність визначає успішність в їх повсякденному житті, стимулюватиме їх інтеграційні процеси, дозволяючи не тільки адаптуватися, але й активно впливати на життєві події, засвоювати певні соціальні позиції, змінювати навколишню дійсність і самого себе. Сформована соціальна компетентність молодших школярів характеризує дитину як відкриту до суспільства особистість, що володіє навичками соціальної поведінки, готовністю до сприймання соціальної інформації, бажанням пізнати оточуючий світ. Стратегії соціальної поведінки, засвоєні в молодшому шкільному віці, можуть стати фундаментом розвитку повноцінної особистості. Тому необхідною умовою є цілеспрямована допомога у побудові ефективних поведінкових стратегій, а розвиток соціальної компетентності молодших школярів повинен стати одним із найважливіших напрямів роботи в початковій школі. Напружена ситуація в сучасному українському суспільстві загострює проблему формування соціальної компетентності кожного громадянина і особливо в цьому напрямі важливо здійснювати кроки починаючи з молодшого шкільного віку.

Бүгінгі таңда мектеп жасына дейінгі балаларды бақылау және диагностикалау кезінде сөйлеу қабілеті бұзылған, сөйлеу дамуы кешеуілдеген, психикалық дамуы тежелген, гиперактивті және ұқыпсыз балалар көбейіп келеді. Сомен қоса балаларда ұсақ моториканың дамымауы жиі кездеседі, яғни қолдың маторикасының дамымауы, секіруге, жүгіруге деген құлшыныс пен күш жоқ, допты ұстап, лақтыра алмайды, бір қозғалыстан екіншісіне нашар ауысады, түймені түймелеу сияқты ұсақ заттарды қолдана алмауы байқалады. Бала дамуында бұзылысын түзету, патологиялық жай-күйлердің дамуының алдын алу, психикалық денсаулықты нығайту үшін кешенді психокоррекциялық жұмыс жүргізу қажет.

Понятие «информатизация общества» можно определить, как глобальный социальный процесс, особенность которого состоит в том, что доминирующим видом деятельности в сфере общественного производства является сбор, накопление, продуцирование, обработка, передача и использование информации, осуществляемые на основе средств микропроцессорной и вычислительной техники, а также на базе разнообразных средств информационного обмена.

Що означає для дитини сучасна школа? Перш за все це новий етап у його житті і база для всього наступного навчання. Чим же має опану вати учень, виходячи зі стін початкової школи? Насамперед, це вмінням вчитися. У нього мають бути сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння. Про це нам кажуть новіосвітні стандарти. Щоб їх реалізувати, у педагогічні діяльності сучасні вчителі початкової школи повинні використовувати нові прийоми та сучасні технології. Серед багатьох інноваційних технологій навчання на увагу заслуговує технологія розвитку критичного мислення. Мета технології розвитку критичного мислення – розвиток розумових навичок учнів, необхідні унавчанні і у звичайному житті. Суть технології критичного мислення дуже точно передана у китайському прислів’ї: «Скажи мені – я забуду, покажи мені – я запам’ятаю, залучи мене – я зрозумію».

Важливим завданням навчання мови у початкових класах вважають розвиток мовлення учнів. А найважливішим з його аспектів є збагачення словникового запасу. Основним засобом поповнення словникового запасу є словникова робота, об’єкт якої є слова, які не­зрозумілі для учнів не тільки в орфографічному, а й у семантичному плані.