31 October, 2020
Принципи та системність методології викладання іноземної мови у виші спортивного спрямування зазнає останнім часом постійних змін. Так звана класична методика традиціоналістського сенсу розглядає чотири основні та ефективні мовні навички: мовлення, аудіювання, читання та письмо, тому що суто ці навички повинні бути затренованими до підсвідомого автоматизму. При цьому відбувається значне розширення «лексичного діапазону», вимови, але налічує деяка внутрішня психологічна скованість, що негативно впливає на психіку здобувача вищої освіти спортивного напряму, але й інколи давить його внутрішнє «его».
Народная мудрость гласит: «Пословица не даром молвится», потому что в пословицах воплощается истина, проверенная тысячелетней историей народа, опытом многих поколений, в них обобщается различные явления окружающей среды. В пословицах выражаются нравственные идеалы человеческого общества, положительные черты характера, примеры для подражания и т.д. Пословицы это наказ предков своим потомках как жить, как достичь счастья, от чего беречься, каким быть человеку.
Машинний переклад є ефективним методом, використання якого зумовлюється: постійно зростаючими обсягами інформації вмережі Інтернет;зростанням онлайн активності користувачів по всьому світі, які є носіями різних мов;обслуговуванням клієнтів на глобальному рівні таглобальне управління відносинами з ними; розвитком мобільних технологій; потребою в економічному способі перекладувеликого масиву даних та створення багатомовного контенту для глобальних веб-сайтів; світовою співпрацею фізичних осіб, компаній, корпорацій.
Актуальність статті зумовлена потребою подальшого дослідження проблем сучасної мовної освіти в Україні, де окрім українців мешкають представники інших національностей(болгари, румуни, росіяни, гагаузи та ін.),динамічних інноваційних процесів в освітньому та науковому просторі нашої держави, особливостей вивчення української мови як шкільного предмета й потреб сучасного учасника освітнього процесу.
Бүгінде әлемдіксаяси кеңістікте өзіндік орны қалыптасқан тәуелсіз елімізде ұлттық руханиятты қайта зерделеуге кең өріс беріле бастады. Соның нәтижесінде қазақ әдебиеттануы да өз нысандарына тереңдей еніп, дамудың жаңа белесіне көтерілді. Әсіресе қазақ прозасындағы ұлттық идеялардың айшықталу деңгейін тереңдей бағалауға мол мүмкіндік туды.
Эффективность положительной аксиологической стратегии в рекламном дискурсе зависит от такого лингвокогнитивного феномена, как прецедентный текст. Прецедентным текстам свойственны эмоциональная нагруженность и наличие экспрессивных оттенков, поэтому их включение в текст рекламы рассматривается как особый прием создания образности, метафоричности. При этом ПТ как выразительные средства рекламы способны не только выразить соответствующую мысль более емко, но и передать оценку факту, рекламируемому объекту.
Проникновение в нашу речь лексики из других языков происходит вследствие культурных, экономических и других связей между народами, является показателем коммуникативного общения между носителями яыков.