ХХХI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Самосознание определяет развитие внутреннего мира личности и является необходимым условием творческой реализации человеком его собственных целей и ценностей. По мнению В. П. Зинченко, сознание собственного «Я» является «эпицентром сознания и самосознания». При этом автор предполагает, что определенной независимостью от сознания обладает самосознающее «Я», выступающее в отношении собственного сознания в качестве деятеля и наблюдателя [1].

Здоровий спосіб життя все наполегливіше входить у повсякденне життя людей планети. Людина починає розуміти, що активність, творчість, висока працездатність, успіхи й досягнення в навчанні, роботі не досяжні для хворої людини.

Мода - універсальне явище: вона охоплює різні області, а спектр її впливів досить широкий - від розвитку культурної складової суспільства до процесів соціалізації та самоідентифікації. Мода відноситься до явищ, які носять системний характер, вона багато в чому обумовлює особливості індивідуальної та суспільної свідомості, менталітету, поведінки, вибору соціальних стратегій. Мода все більше проникає в усі сфери людської життєдіяльності, нею пронизані всі соціальні шари, в тому числі і ті, які в минулому перебували поза межами її впливу, і це стало можливим завдяки поширенню масової культури, яка формує модні смаки й уподобання.

Згадуючи минулі роки, епохи, наших предків і рід, не можна обійти тему усної народної творчості. Крізь роки духовна складова нашого коріння тягнеться й унаслідується, незважаючи на створення все нових і нових видів творів. З тих далеких часів велика увага у вихованні дитини припадала на прищеплення любові до одного з основних жанрів УНТ, через який маленька людина переймала досвід та деякі вміння, вчилася пізнавати нове. Наші пращури тоді навіть не уявляли, що застосовують метод казкотерапії, який є потужним помічником у вихованні, розвитку та навіть корекції деяких психічних функцій.

Дослідження такого явища, як булінг розпочалося в Норвегії в 70‑ті роки ХХ ст. після того, як у наслідок цькування декілька підлітків скоїли самогубство. В Україні ця проблема почала привертати увагу вчених у 90‑х роках ХХ ст., коли цю проблему стало можливим обговорювати в публічному просторі. З метою подолання булінгу в школах загальної освіти почали впроваджувати різні програми, метою яких було запобігання булінгу та психологічна допомога постраждалим. Проте в останні роки для України актуальним став новий вид переслідування – кіберулінг, поширення якого було викликано розвитком нових інформаційних технологій. Значна його відмінність від безпосереднього булінгу не дозволяє використовувати вже апробовані методики, що зумовлює необхідність розробити нові підходи та методи подолання цієї проблеми. Крім того, необхідне вивчення його особливостей і відмінностей від безпосереднього булінгу.

Соціальні, політичні, економічні та культурні зміни, які відбуваються в країні зараз, висувають до працівників різних організацій нові, більш складні вимоги, що безумовно виливає на психологічний стан цих працівників, провокує виникнення емоційного напруження та розвиток значної кількості професійних стресів. Одним із найважчих наслідків довготривалого професійного стресу є синдром «професійного вигорання». Тому дуже важливим є питання вивчення особливостей виникнення, розвитку, перебігу, а головне – запобігання виникненню синдрому «професійного вигорання».

Сучасний розвиток економічних, правових та суспільних процесів в Україні, на даному етапі становлення демократичної держави потребує все більшого вивчення, повністю функціонуючих феноменів особистості з психологічної точки зору. Одним з таких феноменів є таке явище як «правосвідомість».

Педагогічна діяльність є стресогенною і потребує значних резервів саморегуляції. У результаті емоційного напруження, що виникає у педагога у процесі здійснення ним професійної діяльності, виникає подальше зниження стійкості психічних функцій та зниження працездатності. Перш ніж розглянути заходи щодо профілактики професійного вигорання, звернемося до аналізу поглядів науковців щодо визначення поняття «професійного вигорання».