31 March, 2019
Особливістю професійної підготовки сучасного вчителя, в умовах становлення інформаційного суспільства, є необхідність працювати в інформаційно-цифровому просторі з величезними масивами різноманітної інформації. Internet технології дозволяють відшукувати потрібну інформацію і роблять її пошук загально доступним у будь-який час. В цих умовах особливого значення набуває уміння здійснювати пошук потрібної інформацію в різних джерелах, усвідомлено сприймати її та критично її переосмислювати, тобто важливим стає формування та розвиток критичного мислення людини.
Актуальність теми. На сучасному етапі швидких соціальних та економічних змін в Україні лідерство стає характеристикою конкурентоспроможної особистості. Це надає необхідності досліджень мотиваційних аспектів лідерства та формуванню такої мотиваційної сфери особистості студентів (як соціально активної молоді), що забезпечувала б стійке прагнення до розвитку свого лідерського потенціалу. У цьому контексті доцільно також досліджувати гендерні особливості мотивації до лідерства, оскільки в сучасному світі гостро постають питання гендерної рівності та розвінчування гендерних стереотипів, зокрема щодо феномену лідерства.
В контексті сучасного розвитку суспільства збільшується увага до якостей особистості, адже саме вони є рушійною силою розвитку. Уявлення людини про себе, самооцінку, самоповагу та рівень домагань є одними із важливих компонентів. Проблема дослідження самооцінки є ключовою у психолого-педагогічній практиці.
На сучасному етапі розвитку суспільства проблема дослідження феномена "емоційного вигорання" постає особливо гостро. І це стосується не тільки професіоналів, але й майбутніх фахівців, тобто сучасного студентства. Діяльність медичних працівників є особливо стресовою, а отже, сприятливою для виникнення та розвитку синдрому "емоційного вигорання". Медичні працівники у своїй роботі дуже часто відчувають високий рівень відповідальності, яку вони несуть за власні вчинки та рішення; їхня діяльність вимагає сконцентрованості, терпіння, розуміння, великої емоційної віддачі, здатності проявляти емпатійність і водночас надавати професійну допомогу. Усе це потребує від фахівця значних психоемоційних зусиль і змушує перебувати в стані сильного емоційного напруження.
Найважливішими завданнями логопедів, які працюють в закладах освіти є подолання мовленнєвих порушень і надання корекційної допомоги дітям із порушеннями психофізичного розвитку. Реалізація цих завдань здатна попередити ймовірні труднощі, які можуть виникнути в процесі навчання в школі, а кінцевий результат у вигляді сформованої мовленнєвої діяльність є дуже важливим для повноцінного життя і розвитку дитини, особливо враховуючи факт зростання кількості дітей з мовними патологіями. Сьогодні кількість дітей з мовною патологією зросла майже до 50% від загальної кількості дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Саме тому, увага науковців в галузі логопедії прикута до раннього розпізнавання мовного недорозвинення і його більш ранньої корекції. Зауважимо, що своєчасна корекційно-виховна робота з дітьми при виражених порушеннях мовлення призводить до значної їх компенсації.