29–30 June, 2017

ХXХІX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • РАДИКАЛЬНА ОНТОЛОГІЯ ХОСЕ ОРТЕҐИ-І-ҐАССЕТА

      Орися Задубрівська (Чернівці, Україна) |    Download article |  Link

    Ортеґа є одним з найбільш знаних в Україні іспанських мислителів ХХ століття. Зокрема український дослідник іспанської літератури О.Пронкевич вбачає причину популярності автора «Бунту мас» в тому, що основні теми його філософії, а це насамперед питання кризи еліт, збігаються з тими проблемами, якими переймаються теоретики українського націоналізму, культурологи, політологи, а також українські письменники [1, с. 14], серед тих, хто одним з перших звернувся до ідей Ортеґи О.Пронкевич називає такі імена як Д.Донцов, В.Винниченко, Б.Веріґо. Погоджуючись загалом з думкою О.Пронкевича, можна констатувати й наявність глибшої причини, а саме, те, що думка Ортеґи-і-Ґассета споріднена з українською і ця спорідненість простежується в онтологічних засадах світосприйняття. Говорячи про Ортеґу, неможливо також залишити поза увагою особливості його мислення. Зокрема, з цього приводу польський дослідник К.Політ пише таке: «Найбільш характерними рисами думки Ортеґи-і-Ґассета були оригінальність та незалежність. Іспанський філософ насправді користувався багатим доробком європейської думки, особливо німецької філософії (Кант, Дільтей, Гайдеґер), проте не менш часто його погляди суперечили істинам, які для нашої культурної традиції були аксіоматичними. Власне така особливість філософування Ортеґи добре проглядається у його поглядах, які стосуються специфіки людського буття та його зв’язку зі світом природи» [3, c. 128].

  • РАДИКАЛЬНИЙ ДУАЛІЗМ ХОСЕ ОРТЕҐИ-І-ҐАСCЕТА

      Ярослав Козьмук (Чернівці, Україна) |    Download article |  Link

    У пошуках засобів «в своєму минулому для свого майбутнього», а в цьому випадку йдеться про філософсько-методологічні засоби європейської історико-філософської традиції, Ортеґа виявляє досить критичний, навіть радикальний, характер аналізуючи їх, що загалом узгоджується з його філософським кредо, якщо взяти до уваги те твердження, в якому він наголошує – «на питання: що таке філософія? – ми могли би дати найбільш радикальну відповідь, що її досі не було» [1, с. 431]. Проте, такий «радикалізм» загалом, а також й стосовно історії філософії, не зовсім властивий Ортезі.