30–31 October, 2015
Изучению ассоциаций способствовал ряд причин: появление и развитие структурализма и всестороннего лингвистического описания значительного количества национальных и редких языков; интерес к национально-культурной специфике языковых факторов и возникновение новых научных дисциплин. Но наиболее существенный толчок в разработке ассоциативной проблематики был вызван практическими нуждами: разработкой новых методик преподавания иностранных языков, созданием машинных языков, моделированием процесса порождения и восприятия речи, интересом к анализу языкового сознания и построению моделей картин мира представителей различных культур и социальных групп. Исходя из определения, данного В. М. Козубовским, что «ассоциативная память опирается на любые установленные функциональные связи (ассоциации) между запоминаемыми объектами» [1, с. 155], предпринята попытка сформировать речевые навыки основе ассоциативного мышления. Исследование вербальных ассоциаций имеет давнюю научную традицию. Вербальные ассоциации изучались и описаны литературой с точки зрения определения отношений между элементами ассоциативного бинома.
Постановка проблеми. У теперішній час високим соціальним запитом користуються фахівці, які володіють практико-орієнтованими компетенціями, спроможні на творче перетворення дійсності, а також професійний саморозвиток і самовдосконалення. З огляду на це зростають вимоги до професійності фахівців, що,в свою чергу, підсилює увагу представників психологічної науки до проблеми професійної рефлексії. Адже однією з її важливих функцій є забезпечення розвитку в майбутнього спеціаліста усвідомленого ставлення до професійної діяльності.
Сучасний соціальний простір пропонує підліткам значні можливості самореалізації, водночас вимагаючи від них високої активності, постійного осмислення своїх дій, прийняття рішень з певною мірою відповідальності, яка є істотно меншою, ніж у дорослих, але важливою для психоемоційного стану підлітка. У зв’язку з цим, у процесі дорослішання перед підлітками постають завдання вибору життєвих орієнтирів, становлення особистісної ідентичності. Саме розвиток особистісної ідентичності на етапі дорослішання забезпечує можливість розуміння власних інтелектуальних та психологічних потреб і прагнень, мети, бачення майбутнього. Для розуміння особливостей цього процесу варто звернутись до визначення сутності поняття «ідентичність».