1–2 August, 2015

ХVI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • Для молодой и независимой Республики Казахстан, сформировавшейся в качестве фактора и равноправного субъекта международных отношений, чрезвычайно важно вести внешнюю политику. В настоящее время принцип «реалистичности» внешней политики особо актуален. Ведение внешней политики требует знаний закономерностей окружающей среды, тенденций в развитии мира и международных отношений. Внешнеполитический курс, учитывающий перипетию международной среды, при первой необходимости способен адаптировать наше государство к любым ситуациям «турбулентных международных отношений».

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗГОРТАННЯ РУХУ ОПОРУ В УКРАЇНІ (1941-1942 рр.)

      Володимир Стеценко (Богуслав, Україна) |    Download article |  Link

    В радянській історіографії можна часто зустріти тезу про те, що з початком війни партизанська боротьба в тилу німецьких військ набула масового, всенародного характеру. Зокрема, в багатотомній «Історії Української РСР» читаємо: «Боротьба населення на окупованій ворогом території нашої країни почалася з перших днів вторгнення агресорів… Всього на Україні у перші місяці війни було створено для боротьби в тилу ворога 2583 партизанські загони і диверсійно-розвідувальні групи…» [2, с. 72, 76]. Але чи був рух Опору масовим і всенародним з перших днів війни?

  • ДУНАЙСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ ОСОБЛИВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

      Лілія Циганенко (Ізмаїл, Україна) Ольга Глоба (Переяслав-Хмельницький, Україна) |    Download article |  Link

    Події Першої світової війни тим чи іншим чином відбилися на долях більшості європейських країн і народів, змінивши назавжди карту Європи, надовго прикувавши до себе увагу дослідників. Однак на тлі широкого спектру військово-політичних перепертій тих часів, відбувалися події, що мали регіональний характер, і не були відомі широкому загалу. Одним з таких епізодів Першої світової війни стало створення та діяльність Дунайської експедиції особливого призначення.

  • Для доби раннього Нового часу (ХVІ-ХVІІІ ст.) характерний об’єктивно обумовлений процес інституціонального оформлення зовнішньої політики і дипломатичних служб держав Європи. Відповідно постає споконвічне питання співвідношення та пріоритетності концептів «зовнішня політика» і «дипломатія». Мир був противагою війнам, які на той час були візитівкою держав європейського зовнішньополітичного та дипломаичного простору. Мир, перш за все, створював умови для еволюційного розвитку державності в Європі та формуванню нових інститутів влади, інститутів дипломатії, економічному розвиткові та розвиткові міждержавних стосунків. Одне з центральних місць у політико-дипломатичній теорії й практиці доби раннього Нового часу (ХVІ-ХVІІІ ст.) посідали проблеми розуміння сутності, функцій, методів реалізації влади та їх інституціонального розвитку. З цією проблематикою пов’язані й оцінки сучасників щодо різноманітних державно-правових форм і типів правління, інституційних політичних процесів, характеристик реальності й створення ідеалів при висвітленні завдань і практичної діяльності влади, концептів «зовнішня політика» і «дипломатія», моделей дипломатії, інститутів дипломатії, дипломатичного інструментарію тощо.

  • Метою статті є розгляд специфічних особливостей перетворення природного середовища, передбачених «Великим планом перетворення природи». У свій час до порушеної нами проблеми побіжно зверталися такі дослідники, як П.Вакулюк, П.Сліпченко [8], проте ми спробували подати власне бачення піднятої нами проблеми.

  • Інформація є інтелектуальним надбанням народу і держави, складовою напрямів і темпів реформування економіки, адміністративної системи, демократичних перетворень, ресурсом суспільства, який не повинен витрачатися безцільно та неефективно. У демократичних державах сучасне життя неможливо уявити без активного, впорядкованого руху та обміну інформацією. В умовах вільного, відкритого суспільства за допомогою інформації громадянина, особи без громадянства, державні та громадські структури, усі верстви населення задовольняють свої інформаційні потреби в основному через періодичну друковану пресу.