ХХIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

The paradigm of modern education involves updating educational activities, implementation of new principles, new aspects and guidelines. Orientation on lifelong learning principles starts from young students and considers the further categories of those involved in education, who are adults. Up-to-date requirements for the quality of training include, in particular, knowledge of a foreign language.

Отанын, туған елі мен жерін басқыншы жаудан қорғауда табандылық танытып, ерліктерімен ерекшеленетін батырларын дәріптеу қазақ әдебиетінде ұлт рухын асқақтатқан ұлы дәстүрге ұласады. Ұлы Отан соғысы жылдарындағы қазақтың батырларының ішінде Бауыржан Момышұлы, Рахымжан Қошқарбаев, Талғат Бигелдінов және Қасым Қайсенов есімдері ел тарихында құрметпен айтылатын қаһармандар.

Topishmoq nimaligini barcha yosh-u qari biladi. Umri davomida topishmoq eshitmagan inson bo’lmasa kerak. Kishi o’z topqirlik zehnini, qobiliyatini charxlash maqsadida bir-biri bilan o’zaro topishmoq aytish o’ynaydi. Hamma ham o’z qobiliyatini ishga solib, uni javobini topishga kirishadi. Topishmoq uzoq davrlar mobaynida yuzaga kelgan, shakllanib bizga yetib kelgandir. Ammo bizgacha davrlar osha ularda shakliy o’zgarishlar kuzatiladi. Xalq o’z tiliga moslab, xoslab shu davrgacha tildan tilga yetkazgan. O’zbek xalqi orasida ham topishmoq asrlar osha zarhallanib borgan.

«Байка (від давньорус. баять, баити, тобто говорити, розповідати) – невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини відображається у ньому в образах тварин, рослин чи речей або ж зводиться до умовних стосунків». За визначенням Щербини А. О. байка – «це коротке оповідання, здебільшого віршоване, гумористичного чи сатиричного характеру з алегоричним змістом; у ній людське життя зображується звичайно в образах тварин, рослин чи речей.

У зв’язку з безпрецедентним зростанням кількості англомовних запозичень у сучасну українську мову, природно, постає питання про можливість керованості цим процесом. З огляду на це мовознавці привертають увагу до питань культури мовлення, та організованого цілеспрямованого регулювання новітніх номінативних процесів. Ці проблеми відбиті в багатьох сучасних публікаціях, наприклад, О.Пономаріва, Т.Кияка, А.Наумовця та ін. [4, с. 239; 2, с. 161; 3,с.19 – 20.]. У цьому аспекті привертає увагу досвід європейських країн щодо збереження мовної оригінальності зокрема Франції і Польщі де цілеспрямовано ведуть боротьбу з експансією англомовного впливу й засиллям англіцизмів у засобах масової інформації та термінологіях і паралельно намагаються розвивати власномовну наукову термінологію. Класичним прикладом є заборона міністерства використовувати у французьких офіційних державних документах деякі англійські екологічні, фінансові комп’ютерні терміни, зокрема варваризму-англіцизму “e-mail”, якому відповідає застосовувана власне французька номінація “courierelectronique” (у перекладі з французької на українську означає “електронна пошта”).

Українська мова має надзвичайно розгалужену систему словотворчих засобів. Семантичні можливості й стилістичні функції формантів мають великий потенціал для творення оригінальної мовної палітри поетичних творів. Кожен окремий словотворчий афікс – це значеннєво й стилістично суто індивідуально-авторська мовна одиниця, яка виконує в структурі слова свою функцію. Стилістична функція мотивувальних основ і афіксів не завжди збігається. У цьому разі вплив на стилістичне забарвлення нового слова зазвичай виконує мотивувальна основа. У мовознавчій літературі існує кілька принципів аналізу стилістичних функцій засобів словотвору. Серед них цілком логічним видається суто «стилістичний» підхід, який забезпечує аналіз окремих засобів і способів словотвору за їх належністю до таких важливих стилістичних категорій, як функціональні мовні стилі, з подальшим виявленням їх експресивних властивостей.

Қазіргі дүниені неғұрлым дұрыс танып, білу үшін және жақсы өмірдің дұрыс жолын таңдай білу үшін және жаңа мыңжылдықта білімді, тәрбиені, адамгершілікті-ізгідікті дамыту үшін біз әр уақытта, әр дәуірде өзімізге дейінгі өткен идеялар мен қағидаларға сүйенгеніміз жөн. Ондай идеяларды Орта ғасырларда өмір сүрген Батыс пен Шығыстың ғұлама ойшылдары Аверроэсо (Ибн Рушд), Я.А. Коменский, Н.Макиавелли, Ибн Халдун, Ибн Сина, Әл Бируни және т.б. айтты. Осындай ойшылдардың бірі-бірегейі, қазақ топырағынан шыққан ғұлама ғалым-философ Әл-Фараби еді. Ол сонау Ерте орта ғасырлардың өзінде адамзат ілімінің молайып, ақыл-парасаттың жетілуін, оқу-ағартудың қажеттілігін айтып, білім алудың маңызын атап көрсеткен болатын. Фараби идеялары оның 140-тан астам трактаттарының арқауы болды.

З кінця 1990-х років спостерігається помітне зростання інтересу до вивчення англійськості (англ. Englishness) та, зокрема, до проявів цього складного культурного феномену в літературі. Окреслення англійськості відбувається у творах різних жанрів: у філософських роздумах, академічних працях, художніх творах, тревелогах, автори яких розмірковують про сутність і значення феноменів нації, націоналізму та ідентичності, про співвідношення понять “англійськість” та “британськість”, а також описують пошук або втрату англійської ідентичності.