ХXII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Постановка проблеми. Питання, що стосується родового об’єкта злочину втручання в діяльність захисника чи представника особи, має істотне значення для теорії кримінального права та практики. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемами родового об’єкта злочину, передбаченого ст. 397 КК України на фрагментарному рівні займалися такі вчені, як: В.І. Тютюгін, М.І. Мельник, М.І. Хавронюк, О.О. Дудоров та ін. Проте, до цього часу ці питання не знайшли свого належного вирішення. Мета статті полягає у дослідженні родового об’єкту злочину втручання в діяльність захисника чи представника особи.

Успіх проведення будь-якої слідчої (розшукової) дії, багато в чому залежить від якісної підготовки до її проведення. Тому суб’єкти які здійснюють ці дії, мають ретельно здійснювати підготовчі заходи з вирішенням важливих питань визначення часу проведення, місця проведення, кола учасників, використання технічних засобів і тактико-криміналістичних прийомів, та рекомендацій. Однією з таких дій, є огляд місця події – який є досить специфічною слідчою (розшуковою) дією, яка має ряд відмінностей та особливостей у порівнянні з іншими слідчими (розшуковими ) діями. Адже, згідно зі ст. 214 КПК України огляд місця події визначається єдиною слідчою (розшуковою) дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після його завершення.

Одним з різновидів класифікації публічних доходів є їх поділ на податкові і неподаткові. І такий поділ не заперечується і визнається багатьма вченими-правознавцями [1, c. 94; 3, c. 377; 4, c. 51; 10, c. 100; 11, c. 33]. В Україні правовими проблемами неподаткових доходів займаються Н.Пришва [8], Л.Музика [5] та інші вчені. Так, Н.Пришва основну увагу зосереджує на питаннях правового регулювання деяких видів обов’язкових платежів, а Л.Музика досліджує неподаткові доходи місцевих бюджетів. Проте цілісного дослідження неподаткових доходів немає. Відсутність єдності і системності у правовому регулюванні неподаткових доходів, необхідність комплексної систематизації фінансового законодавства у цій сфері викликають потребу належним чином провести розмежування між різними видами неподаткових доходів.