ХІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Сөз көп мағыналы құбылыс. Таңба болса дербес өмір сүріп, өзі белгілеп тұрған затпен тікелей байланыста болмайды деген пікір де айтылады. Мысалы, «а» дыбысы дербес емес, өйткені оның әр түрлі фонетика-семантикалық жүгі болады. Сондай-ақ, дыбыстың мағынасының да өзіндіктарихы бар екен, сол мағына арқылы ол фонетикалық және лексика-семантикалық жүйеде байланыс жасайды. Сондықтан тіл элементін кездейсоқ деп тануға болмайды. Этнограф-ғалымЛеви-Стростың пікірінше, тіл-мәдениетті игерудің ең тиімді жолы әрі жүйелі мәдени құбылыстың жетілген түрі.

Ми живемо у світі, де різні суспільства взаємодіють одне з одним. Це відбувається завдяки тісним економічним,політичним і культурним контактам, які і призводять до мовного обміну між людьми. У зв’язку з цим міняється словниковий склад мови, який безпосередньо реагує на те, що відбувається в реальному світі.

У сучасному високотехнологічному світі все більше експертів говорять про необхідність розвивати універсальні навички, які будуть застосовані практично у будь-якій професійній галузі. Такі навички відомі як м'які (гнучкі, надпрофесійні) навички, що становлять протилежність твердим (суворо професійним) навичкам, пов'язаним зі знанням професійного аспекту обраної спеціальності. У статті, що присвячена аналізу рівня сформованості м'яких навичок у бакалаврів, відзначено попит у сучасному суспільстві на випускників, готових адаптуватися до динамічного середовища, здатних постійно оновлювати знання, вміючих швидко перемикатися з одного виду діяльності на інший та поєднувати різні функції.

В останні роки відзначається зростання зацікавленості студентів у науково-дослідницькій діяльності, здійсненні іншомовної проектної діяльності наукового характеру та участі в заходах наукового спрямування. Ця тенденція зумовлена спрямованістю сучасного студента, що навчається навіть на рівні бакалаврату, на досягнення високих результатів у своїй науково-професійній діяльності, одним з форматів якої є участь у науковій конференції. Це передбачає дві можливі форми: підготовку виступу на науковій конференції (академічна презентація) та написання статті дослідницького характеру. Мета цієї роботи полягає в розгляді особливостей наукової статті як писемної форми мовленнєвої продукції, спрямованої на узагальнення результатів дослідницької діяльності студента засобами іноземної мови.

«Ономастика – розділ мово¬знавства, що вивчає власні назви з погляду походження, будови, розвитку, функціонування, правопису тощо»[4]. Це міждисциплінарна галузь, яка включає елементи лінгвістики, антропології, соціології, історії та психології. Ономастика досліджує різні аспекти імен, зокрема особисті імена (імена та прізвища), географічні назви (топоніми), а також назви об'єктів чи суб'єктів. В цілому класифікація ономастики є дуже широкою і не обмежується лише іменами чи назвами міст, річок або країн. Є також окремі підгрупи ономастики, що вивчають небесні тіла, назви угрупувань та організацій, імена богів, тварин тощо[1, c. 95].

Метафора – це мовне і мисленнєве явище, що полягає в перенесенні властивостей одного предмета (явища, дії) та його мовного знака на інший предмет (явище, дію) за принципом аналогії або конт­расту. Термін "метафора" вживався в античній Греції. Він походить від грецького слова "μεταφορά" (metaphorá), що буквально означає "перенесення" або "перехід" [1]. Порівняння (лат. comparatio) - це словесний вираз, в якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим пред­метом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві [2].