VІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Усі оказіональні утворення розглядаються за структурними, семантичними й етимологічними параметрами у рамках нижченаведених дихотомій: 1) форма – зміст; 2) структурна відповідність – невідповідність нормам словотворення; 3) спонтанне виникнення у мовленні – створення зі стилістичною метою –розмовні (неписьменницькі) утворення та індивідуально-авторські (письменницькі) одиниці.

Варто відмітити, що метою вивчення іноземної мови є оволодіння певним комплектом навичок, що дозволять спілкуватись в автентичних професійних ситуаціях. Не викликає сумніву як важливість розуміння іноземної мови на слух, адже висловлюватись без розуміння співрозмовника неможливо, так і складність цього процесу, особливо по відношенню до французької мови, де швидкість мовного потоку викликає певні складнощі у студентів-початківців. Викладач стикається зі ще більшими складнощами, бо у вітчизняних підручниках з французької мови фахового спрямування дуже мало уваги приділяється розумінню на слух. Тому вважаємо доцільним як теоретичне, так і практичне дослідження теми.

Дана робота присвячена дослідженню структурно-семантичних особливостей концепту WINNING у фразеологічній картині світу. На сучасному етапі розвитку лінгвістики все більше уваги приділяється засобам мови, що вербалізують знання про оточуючий світ, в якому здійснює свою діяльність людина, носій мови.

Однією з основних характеристик художнього тексту є його абсолютний антропоцентричний характер, який полягає в тому, що у всіх жанрових та інших текстових різновидах художнього твору предметом зображення завжди є людина. Усі елементи як первинного, мовного рівня тексту, так і його глибинної смислової структури служать розкриття тем людського буття. Антропоцентричність художнього твору має ніби три центри: автора — творця художнього твору, що є одночасно і суб'єктом та об'єктом художнього зображення, від якого через систему дійових осіб — об'єктів художньої інформації виходить контакт до читача, «творця» художнього твору, оскільки орієнтацію на його узагальнений образ має кожний художній літературний твір. Вивчення всіх можливих форм взаємодії цих категорій у структурі художнього твору і насамперед категорій автор — оповідач можна вважати у зв'язку з цим однією з кардинальних проблем вивчення художнього тексту.

Д. Стіл народилася 1947 року в Нью-Йорку на разі проживає в Сан-Франциско та продовжує писати. Виросла в сім’ї підприємця та дипломатки. До семи років жила в Парижі потім, після розлучення батьків повернулась до Америки з батьком – Джоном Шулейн-Стілом. Вона отримала хороше виховання та освіту в Парижі, а пізніше ще в Ньо-Йорку. З дитинства часто бувала на різних світських прийомах, та має досить складну жіночу долю. Можливо, саме тому головним мотивом її творів – є доля жінки з вищого світу чи такої, що туди потрапляє.