31 января, 2023

IIІ Международная научно-практическая интернет-конференция

  • ПРОЦЕС КОРОЗІЇ МІДНО-НІКЕЛЕВОГО СПЛАВУ МНЖ-5-1 В ТРУБКАХ КОНДЕНСАТОРІВ ДРУГОГО КОНТУРУ ВП ЗАЕС

      Оксана Воденнікова, Ольга Воденнікова, Альона Рагалевич (Запоріжжя, Україна)  |    Скачать статью |  Link

    Запобігання корозійного зношування елементів другого контуру АЕС та зменшення росту відкладень на трубній системі парогенераторів в значній мірі визначається організацією водно-хімічного режиму контуру [1]. Також до накопичення продуктів корозії та утворення виразок на внутрішніх поверхнях призводить неякісна консервація обладнання або її відсутність у період виводу другого блоку з роботи.

  • Сьогодні одним з найбільш відповідальних етапів у ливарному виробництві є точне виконання оснащення для виготовлення ливарної моделі (зокрема, дерев’яної) з метою скорочення тривалості виготовлення модельних комплектів, зменшення трудомісткості виготовлення та ремонту моделей, зменшення енергозатрат та відповідно зменшення собівартості виливку [1]. Залежно від дбайливості експлуатації, правильності догляду з використанням антиадгезійних мастил дані оснащення можна застосовувати до 500 циклів. Іноді оснащення в найбільш зношуваних місцях посилюють металом або полімерним матеріалом.

  • На сьогоднішній день найбільш вагомим та продуктивним фактором виробництва стає праця та її носії – працівники із відповідним рівнем кваліфікації, внутрішнім потенціалом, здатністю розвиватися та самовдосконалюватися. В економічній теорії для позначення носія фактору праці використовуються такі поняття, як робоча сила, трудові ресурси, людський фактор, трудовий потенціал, людський капітал, персонал, кадри та ін. В свою чергу, в управлінській науці і практиці відсутня чітка стандартизація термінів, що дозволяє паралельно використовувати окремі з них. Однією з ознак, що обумовлює термінологічні відмінності є характер та спрямованість діяльності.

  • Энергияны пайдалану тиімділігін арттырудағы негізгі рөл қазіргі заманғы энергияны үнемдеуші технологияларға тиесілі. XX ғасырдың 70-ші жылдарындағы энергетикалық дағдарыстан кейін пайда бола бастаған жаңа технологиялар Батыс Еуропа экономикасының дамуында басымдылыққа ие бола бастады, нарықтық реформаның басталуынан кейін – біздің елімізде де осындай технологияларға қажеттілік туындады. Өндіріске экологиялық пайдамен қоса,  энергетикалық шығындарды азайтатын тиімді технологияларды ендіру бірінші кезектегі мәселеге айналды. Елімізде және бүкіл әлемде мемлекет дамуының басты стратегиялық басым бағыттарының бірі - қазір өндіріс орны болсын немесе сервис саласы болсын, энергия үнемдеу мен энертгетикалық тиімділікті арттыру болып отыр. Мәселен, мамандардың деректері бойынша, Ресейдегі өнімнің өзіндік құнындағы энергия шығынының үлесі 30-40% жетеді екен, бұл батыс еуропалық елдеріне қарағанда біршама жоғары [1]. Мұндай жағдайдың негізгі себептерінің бірі ескірген энергияны шығын ететін технологиялар, жабдықтар мен приборлар болып табылады. Осындай шығындарды азайту бизнестің бәсекеге қабілеттілігін арттыратыны айқын.