30 June, 2020

ХХVIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • Western scholars discovered in the Russian poetry of the XXth century the profitable opportunities for understanding the Russian mentality and Russian culture in general significance.

  • THE IMPORTANCE OF LEARNING ENGLISH IN TODAY WORLD

      Feruza Batirova (Khiva city, Uzbekistan) |    Download article |  Link

    Language is our significant source of communication. It's the way through which we share our ideas, feelings, views, and thoughts with others. Language separates us from animals and makes us human. There are thousands of languages in this world. Each Country has their peculiar nationwide language in addition to a multiplicity of local languages spoken and understood by their people in different regions. Some languages are spoken by millions of people, others by only a few thousand.

  • Роль іноземної мови в ситуаціях професійного спілкування стає особливо актуальною в умовах міжкультурної комунікації і визначає сучасні тенденції розвитку мовної освіти у ВНЗ. Це знаходить відображення у зміні критеріїв підготовки студентів, постійному пошуку форм і методів навчання, які оптимізують процес професійно орієнтованого вивчення іноземної мови.

  • Сучасне світове перекладознавство розвивається переважно трьома основними шляхами: створення нових та вдосконалення існуючих теорій перекладу, винайдення та розвиток нових теоретичних напрямків перекладознавства і розвиток методології перекладознавства.

  • ТАРИХИЙ РОМАНЛАР БАДИИЯТИ

      Ф.И. Икромхонова (Тошкент тўқимачилик ва енгил саноат институти, Ўзбекистон) |    Download article |  Link

    Жаҳон адабиётшунослигида мавжуд бўлган тарихий роман поэтикаси, бадиий асарнинг шакл ва мазмун бирлиги, асар сюжети ва композицияси, мавзу ва ғоя уйғунлиги, тарихий ҳақиқат ва бадиий тўқима мутаносиблиги, бадиий асар тили каби масалалар янги ўзбек адабиётшунослигида ўз вақтида тадқиқ қилинган. Бунда олимларимиз жаҳон адабиётшунослигидаги илғор фикр ва мулоҳазаларига ҳамда адабиётимиздаги илмий ютуқларга таянишган. Хусусан, адабиётшунослик тарихида сюжет ва композиция, тарихий ҳақиқат ва бадиий тўқима, мавзу ва муаммо ҳақидаги дастлабки фикрлардан деб эътироф этиладиган Афлотун қарашлари инобатга олинади: “Болаларимизни дуч келган мифларни, қайсики –тайину нотайин каслар томонидан тўқилган, аксарияти биз улар улғайганда онгларида бўлиши керак деб ҳисоблаган қарашларга зид келувчи мифларни тинглашлари, мурғак қалбларига сингдиришга осонгина йўл қўйиб бера оламизми?