ХХVI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Ознайомившись із новою навчальною програмою для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, зокрема «Історія України», «Всесвітня Історія», інтегрований курс «Історія: Україна і світ», введеного наказом Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2017 року [1], почав підозрювати, що моєю свідомістю умисно маніпулюють.

Закарпатье располагается в западной части Украины. Регион граничит с Венгрией, Словакией, Румынией и на небольшом отрезке с Польшей. Территория региона составляет 12 800км². Согласно данным переписи населения 2001 года, население Закарпатья составляет 1 254 160 человек. Закарпатье на протяжении почти тысячи лет было частью Венгрии, позднее согласно Трианонского договора вошло в состав Чехословакии, а с 1945 по 1991 год входило в состав Советского Союза, а в наше время является частю независимой Украины.

Культурна спадщина є важливим ресурсом для багатьох сфер життя місцевих громад та для місцевого та регіонального розвитку загалом. З економічної точки зору туризм розглядається як важливий чинник розвитку регіонів, які мають значний природний та історико-культурний потенціал. Туристична галузь збільшує обсяги продаж та кількість послуг у пов’язаних з туризмом галузях (наприклад, оптова і роздрібна торгівля, будівництво, транспорт, громадське харчування і т.п.), економіка регіону тим самим отримує додаткові доходи. Цей вплив туризму на місцеву економіку називають мультиплікаційним ефектом. Туризм також розглядається як ефективний механізм збереження та розвитку культурної спадщини людства, Туристична діяльність потребує збережених, атрактивних об’єктів, тому сприяє збереженню, поширенню культурних цінностей. Реалізація програм щодо використанню культурної спадщини регіону у туризмі може вирішити проблему сезонного коливання попиту - шляхом пропозиції різноманітних форм міжсезонного туризму, які передбачають використання елементів культури. Туризм можна розглядати як ефективний фактор, що сприяє ознайомленню з культурною спадщиною. Так, найбільшу перевагу для туристських поїздок отримали об'єкти і явища, що входять до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому актуальними є дослідження, спрямовані на розроблення методологічних основ збалансованої взаємодії процесів менеджменту культурної спадщини та розвитку туристичної діяльності на основі її використання.

В Україні протягом тривалого часу історична пам’ять була заручницею нав’язаних соціуму ідеологічних перекручень, коли факти, невідомі широкому загалові, навмисне замовчувалися або спотворювалися. До таких сторінок української історії належить тема повстанського руху проти окупаційної більшовицької влади 1917–1921 рр., зокрема Холодноярського. Поштовхом до активного наукового дослідження повстанської боротьби Холодного Яру були публікації праць безпосередніх учасників та сучасників селянської визвольної боротьби: Ю. Горліс-Горського, М. Дорошенка, І. Лютого-Лютенка, М. Омельяновича-Павленка, О. Удовиченка, Ю. Тютюнника, О. Вишнівського, О. Доценка, П. Дяченка, Н. Авраменка, В. Сімянцева. Інтерес до холодноярської повстанської боротьби зріс після відновлення незалежності України. Так, висвітленню історії Холодного Яру присвятили свої наукові розвідки Р. Коваль, М. Бухальська, В. Дмитрук, В. Мараєв, В. Савченко, П. Стегній, Ю. Митрофаненко, Д. Красносілецький та інші.