31 January, 2018

49 Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • Інтернет створює унікальну можливість для тих, хто вивчає іноземну мову,дає можливість користуватися автентичними текстами, слухати і спілкуватися з носіями мови, тобто він створює природне середовище. Інтернет, крім усього іншого, мотивує учнів на вивчення іноземної мови, він дає їм доступ до величезної кількості інформації по будь-якій темі двадцять чотири години на добу. Крім того, Глобальна Мережа надає унікальну можливість для спілкування іноземною мовою. Здатність читати, писати, спілкуватися, досліджувати і публікувати написане - це форми грамотності, які необхідні в наш час. Використовуючи іноземну мову і сучасні комп'ютерні технології на уроках, вчитель допомагає учням удосконалювати знання, вміння і навички, необхідні молодим людям для навчальних і професійних цілей.

  • Анотація. В статті надана узагальнена характеристика актуальних проблем впровадження інноваційних методів викладання іноземної мови у національних ВНЗ. Особлива увага акцентована на проблемах, зумовлених суб’єктною складовою інноваційних методів.

  • ЖАНРОВА МОДЕЛЬ СТРАШНОЇ КАЗКИ

      Яна Свідерська (Черкаси, Україна) |    Download article |  Link

    Детермінантом структурної і поетикальної організації твору його фундаментально-змістовим засобом є художній світ – це універсальна, гармонійна, завершена в своїй побудові, віртуальна літературна образна система з власними законами, логікою, символами, духовно-естетичними ідеалами, що є своєрідним освоєнням світу [7]. Художній світ визначає особливості художнього хронотопу, домінує в організації сюжетного, формуванні системи образів тощо.

  • Індивідуальна художня мова поета є тим «зовнішнім» знаком текстуальності, котрий мінімізує дистанцію між ліричним суб’єктом, автором і читачем, оскільки виступає подією «транстекстової комунікації» (М.Бахтін). Свого часу В. Виноградов наполягав на тому, що «проблема» автора в художньому творі «невідривна від усякого мовного виявлення» [1, с. 107]. За Б. Корманом, у будь-якому тексті, яким би об’єктивним, «безособовим» він не видавався, «завжди більш чи менш явно присутній той, кому належить мова. Суб’єктну форму вибирає автор, і сам цей вибір суб’єктної форми зумовлений ідейною позицією і художнім задумом письменника» [9, с. 20]. Мова поета кодифікує аспекти його авторського «Я», визначає питому сферу індивідуального стилю. А. Ткаченко з цього приводу зазначає: «Стиль, надто ж індивідуальний, – це, справді, насамперед «одежа слова», тіло тексту, за яким глибше осягаємо душу (ідею) та розум (концепцію, ідеал)».