ХХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Стратегічний менеджмент як наукова дисципліна завжди був сконцентрований на питаннях довгострокового розвитку та адаптації організації до змін у зовнішньому середовищі. Класичні школи стратегічного планування, що домінували у другій половині ХХ століття, базувалися на ідеї раціонального аналізу, прогнозування та поетапної реалізації намічених цілей. Однак прискорення глобалізаційних процесів, розвиток цифрових технологій та посилення турбулентності середовища призвели до необхідності переосмислення традиційних підходів. Сучасна парадигма стратегічного менеджменту поступово зміщується від моделей, заснованих на жорсткому плануванні, до гнучких концепцій, орієнтованих на адаптацію, сталий розвиток та інновації. Актуальність дослідження полягає в необхідності систематизації сучасних трансформацій у теорії та практиці стратегічного управління. Метою даної статті є аналіз еволюції ключових парадигм стратегічного менеджменту та визначення основних викликів, що стоять перед ним у сучасних умовах. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: простежити еволюцію теоретичних основ стратегічного менеджменту, охарактеризувати сучасні концепції, виявити та систематизувати нові виклики.

Ефективність функціонування сучасного переробного підприємства, особливо в умовах значної економічної невизначеності та воєнних ризиків, прямо залежить від якості планування виробничих та фінансових процесів. Управлінські рішення мають бути виваженими та базуватися на ретельному аналізі даних за минулі періоди та порівнянні з показниками передових підприємств. Саме бізнес-планування виступає тим креативним та аналітичним процесом, який формує перспективні оновлені бізнес-плани, покликані залучити кредиторів та потенційних інвесторів.

У сучасній цифровій економіці маркетплейси стали однією з провідних форм організації електронного бізнесу. Вони поєднують численні продавців і покупців на єдиній платформі, що створює стимули для зростання мережевого ефекту, зниження транзакційних витрат і масштабованості бізнесу. Проте поряд із цим проявляються різноманітні ризики — від втрати контролю над брендом до шахрайства, захисту прав споживачів і залежності від платформи. У цій статті ми ставимо за мету проаналізувати переваги та ризики маркетплейсів як сучасного інструменту електронного бізнесу, а також виявити чинники, що впливають на їх ефективність і стійкість.

Оскільки будь-яке підприємство прагне до виробництва та реалізації власних товарів з якомога більшою величиною економічної вартості, то постає питання, що пов’язані із ціноутворення, оскільки від цього залежить функціонування бізнес-процесів та участь на ринку товарів і послуг. Звісно, що у загальному вигляді ціна відображається розрахунком спланованих і внесених витрат на виробництво товарів, в результаті чого відображається зворотна реакція по співвідношенню «ціна – прибуток = витрати». Це означає, що підприємство розробляє технологію виготовлення товару таким чином, щоб підтримувати внесення витрат під час його виробництва (рис. 1) з орієнтацією на їх покриття грошовими надходженнями, після чого прибуток обов’язково повинен виникати у кінцевому результаті.

Реальність ринкових умов така, що суб’єкти підприємницької діяльності, і водночас сприймаються як учасники ринку, прагнуть займати лідируючі позиції у відповідному сегменті, володіючи власними перевагами та сприятливим внутрішнім та зовнішнім середовищем, а також здатністю залучати споживачів за рахунок власної конкурентоспроможності. Тим і зумовлюється існування стратегічної групи конкурентів у будь-якому сегменті ринку. Оскільки, стратегічна група конкурентів – це певна сукупність підприємств, компаній, які посідають вигідні аналогічні позиції на ринку та змагаються між собою на основі схожих стратегій, однотипних товарів, кращих за споживчими властивостями, за рахунок чого є перспектива щодо збільшення обсягів їх збуту.

Стратегія розглядається як аналог, еталон, тобто – той порівняльний пріоритет, який для будь-якого підприємства є чітким та зрозумілим орієнтиром його розвитку, зростання, підвищення та зміцнення власних конкурентних позицій на ринку товарів і послуг. Найчастіше таким індикатором є підприємницька структура як «гравець» на товарному ринку, що характеризується діловою репутацією повноправного виробника або торговельна організація, що наділена значними перевагами стосовно нововведень, фінансовим благополуччям та іншими перевагами. Безумовно, стратегію слід сприймати як найважливіший підхід щодо самовизначення підприємством власного руху у майбутню перспективу, встановлення пріоритетів щодо просування до провідних позицій на ринку товарів і послуг.

Коли підприємство, посилаючись на процеси, явища та події, які відбуваються у зовнішньому середовищі, складовою із яких є товарний ринок, проводить маркетингові заходи, що ґрунтується досягненням всіх цілей, встановлених відповідно до галузевих особливостей, спеціалізації, пріоритетних напрямів, торговельних відносин. Саме цим пояснюється необхідність застосування методу бенчмаркінгу у сфері підприємницької діяльності, чим зумовлюється відповідність винесеному на ринкові позиції товарів за асортиментними характеристиками, що включають у собі модельні ряди, споживчі властивості та якісні ознаки інших суб’єктів як учасників торгівлі.