Осмислення метафори як засобу пізнання дійсності, організації досвіду, образної форми раціональності нині відкрило нові перспективи її дослідження не лише в межах ідіолектів, а й соціолектів. Це зумовлено зміною світоглядних парадигм. Виявлено, що метафора виникає під час вирішення когнітивно-номінативної ситуації, коли мовець уявно формує образи та смисли. Метафоричне переосмислення є лінгвоментальним засобом пізнання, оцінювання й перетворення дійсності, про що свідчать праці таких лінгвістів, як Ф. Анкерсміт [1], Н. Арутюнова [2], А. Баранов [3; 4], О. Глазунова [5], А. Мойсієнко [7], О. Снітко [9] та ін.
АРТЕФАКТНА МЕТАФОРА У НІМЕЦЬКОМУ МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ
Олег Манахов (м. Ізмаїл, Україна) | Завантажити статтю