Дискурс є предметом міждисциплінарного дослідження, оскільки це поняття використовується в різних дисциплінах (як гуманітарних так і природничих) для позначення процесу мовної діяльності. В деяких працях вітчизняних лінгвістів (В.І. Карасик, Н.Д. Арутюнова) існує традиція трактувати поняття «дискурс» як «вербалізовану діяльність, яка реалізується в цілісному мовному творі, що містить не тільки лінгвістичні, але й екстралінгвістичні компоненти» [1, c. 10]. На думку В.І. Карасика, з позиції соціолінгвістики дискурс може бути двох типів: персональний (особистісно-орієнтований) та інституційний. В персональному дискурсі мовець виступає як особистість, в ньому відображається багатство його внутрішнього світу. В інституційному дискурсі особистість виступає як представник певного соціального інституту [1, c. 12]. У педагогічному дискурсі представлені як особистісно-орієнтований так і інституційний типи. Основою даного дискурсу є спілкування в межах статусно-рольових відносин.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРС ТА ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА ЯК ЙОГО РІЗНОВИД
Максим Стьопін (Маріуполь, Україна) | Завантажити статтю