ХХХII Международная научно-практическая интернет-конференция

Законом України «Про освіту» першим ступенем безперервної освіти у нашій країні визнано дошкільну освіту. Для результативного функціонування нового типу освітньої моделі – освіта протягом усього життя людини – на межах двох дотичних освітніх ступенів має бути узгоджена взаємодія основних компонентів освітнього процесу: мета, зміст, методи і прийоми, форми організації, кінцеві результати навчання. Разом з тим, необхідно узгодити вимоги до організації освіти не лише на межах освітніх ступенів (по вертикалі), але й протягом кожного з них (по горизонталі). Це твердження особливо важливе для дошкільної освіти, оскільки зрілість провідних психічних процесів, фізичні й інтелектуальні можливості дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку надзвичайно різняться [1, с.4]. Тому у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти доцільною складовою готовності педагогів до професійної діяльності є їхня обізнаність з аспектами реалізації наступності та сформованість практичних умінь для роботи з дошкільниками від 4 до 6-7 років.

Сьогодні в Україні актуальним є питання створення гармонійного та стійкого до викликів часу суспільства. Важливе значення в цьому процесі має формування комфортного візуального середовища, яке включає у себе сфери освіти, науки, реклами, дозвілля та забезпечує повноцінне існування у ньому національної культури. Нині це сфера діяльності дизайну - предметного, ландшафтного, графічного, яка потребує ґрунтовно підготовлених фахівців.

У документах ЮНЕСКО ХХІ століття оголошено століттям освіти. Також, зазначається про всесвітню кризу в галузі освіти та необхідність розробки суттєво нової освітянської моделі. Україна набула можливість впровадження державної освітньої політики після створення незалежної держави. В перші роки незалежності першою загальнонаціональною програмою реформування освіти української держави, стала Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), яка містила наступні завдання:інтеграцію в міжнародне освітнє співтовариство на базі створення ступеневої системи підготовки фахівців і формування мережі ВНЗ з різними типами та джерелами фінансування.

Рівень економічного розвитку та наповнення бюджету будь-якої країни в значній мірі залежить від розвитку сфери обслуговування. В сучасних умовах жорсткої конкуренції та стрімкого розвитку технологій підвищення прибутковості сфери обслуговування можливе лишезавдяки ефективному управлінню якістю та інноваційністю надання послуг. На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається значне переосмислення традиційних підходів та вимог до здійснення будь-якої діяльності, а відповідно змінюються і вимоги до фахівців сфери обслуговування. Доречно відмітити, що «soft skills» ( так звані «м’які навички») відносять до переліку базових компетенцій, якими повинен володіти фахівець будь-якого напряму діяльності у XXI столітті, хоча на світовому ринку праці, зміна пріоритетів роботодавців на користь «soft skills» розпочалась ще з 1980-х років. Зміст поняття «soft skills» вперше розкрито в доктрині «Системи проектування військової підготовки» в 1968 році як навички роботи з людьми та паперами [1, c. 44].Оксфордський словник визначає: «м'які» навички - як «особисті якості, які дозволяють ефективно і гармонійно взаємодіяти з іншими людьми».

Проблема девіантної поведінки підлітків займає одне з перших місць серед інших соціальних і психологічних проблем. Саме у підлітковому віці спостерігається різке зростання конфліктних, недисциплінованих, не уміючих володіти собою підлітків. У зв'язку з цим проблема профілактики і корекції девіантної поведінки підлітків в умовах освітньої установи набуває в сучасних умовах надзвичайну актуальність. Простір ненормативної поведінки останнім часом істотно розширився за рахунок збільшення списку соціокультурних девіацій і залежностей (таких як ігромания, інтернет-залежність), а також за рахунок розширення спектру асоціальної і протиправної активності підлітків.

Вступ. Зі швидким розвитком новітніх технологій та переходом до мережевого середовища Веб 2.0 чимало користувачів отримали можливість безперервно створювати, зберігати та поширювати будь-які види інформації. За дослідженнями платформи з керування соціальними мережами Weare Social Hootsuite в рамках проєкту Digital 2020, на сьогодні інтернетом користуються 4,5 млрд. людей — 60% населення планети [2]. Згідно з данимиCisco, об’єм циркулюючої інформації складає 2 зеттабайта в рік. А це — мільярди сторінок різноманітного контенту, величезну частку якого складають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ).

Освіта, як засіб визначення орієнтирів реформування галузей економіки, сільського господарства та інших сфер діяльності повинна мати випереджуючий характер. На сьогодні ринок праці висуває нові вимоги, тому існує потреба в універсальних фахівцях, які здатні навчатися, володіти іноземними мовами, поєднувати знання, вміння й навички за кількома спеціальностями. Підготовка таких конкурентоспроможних фахівців можлива при зміні традиційної форми навчання на більш перспективну - дуальну.

З швидким розвитком освіти в України та застосуванням Інтернет-технологій виникає постійна потреба в інноваційних підходах до навчання англійської мови, вдосконалення стилю навчання, формування інтелектуальної та духовної особистості, нового типу мислення. Основна роль в зазначених змінах відводиться вчителю. Проблема вивчення діяльності вчителя стає актуальною оскільки змінюється й вдосконалюється освітня діяльність вчителя.

В сучасному світі неможливо уявити життя без необхідного елементу спілкування під назвою «мовлення». Адже мовлення є важливим процесом спілкування, завдяки якому ми обмінюємося думками з іншими, накопичується та передається будь-яка інформація тощо. Однак не всі діти добре володіють мовленням через її порушення на письмі та при читанні. Такі порушення, які мають назви «дислексія» та «дисграфія», частіше зустрічаються в учнів, котрі вивчають рідну або іноземні мови. Для вчителя англійської мови важливо проаналізувати діяльність учнів на уроці, підібрати та використати ефективні прийоми корекції мовлення у навчанні англійської мови.

Сьогодні в Україні проживає багато людей, які мають ті чи інші відхилення у функціонуванні організму. Більшість із них, внаслідок фізичних і соціальних бар'єрів, позбавлена можливості реалізовувати свої здібності та потреби нарівні з іншими громадянами. Значна частина таких людей, у тому числі й діти, не отримує спеціально організованої корекційної допомоги, що затримує повну реалізацію їх адаптивних та компенсаторних можливостей.

Професійна підготовка фахівців ветеринарної галузі в Німеччині триває 5,5 років (11 семестрів), що складає 5020 семестрових годин [1]. Навчання майбутніх фахівців ветеринарної галузі в Німеччині починається взимку (зимовий семестр починається 1 жовтня і закінчується 31 березня, літній семестр починається 1 квітня і закінчується 30 вересня). З 11 семестрів на доклінічну підготовку відводяться 4 семестри (2 роки), на клінічну підготовку – 7 семестрів (3,5 роки). Навчання німецьких фахівців ветеринарного профілю складається з науково-теоретичної та практичної частин. Науково-практична частина навчання складає 3850 год або 338,9 кредитів ECTS [1] і складається з обов’язкових і факультативних дисциплін. Практична частина складає 1170 годин [3, с.10]. У науково-теоретичному блоці на вивчення обов’язкових модулів відводяться 279,4 ECTS і 22 ECTS – на вивчення факультативних модулів за вибором, які можна вибирати з навчальних програм.

У «букеті» негативних переживань, які відчуває сучасний учитель, особливе місце займає почуття безпорадності перед обличчям насильства. Йдеться про те, що це відчуття не приходить з дитинства, воно з'явилося відносно недавно. Почуття безпорадності сучасного вчителя, навпаки, абсолютно адекватно відображає стан справ в шкільному співтоваристві: кожен окремий вчитель в більшій чи меншій мірі відчуває на собі, що у нього немає тилу у протидії насильству, що має місце в дитячих колективах.

Середстратегічних проблем і завдань, що стоять перед нинішнімсуспільством і насамперед перед вищоюпрофесійноюосвітою, чільнемісцепосідаютьрозробка й упровадження оптимального, науковообґрунтованоговаріантаперетворенняособистості студента в особистістьфахівця-професіоналависокоїкваліфікації, формуванняйого теоретичного й практичного мислення, готовності до виконанняскладнихзавданьпрофесійноїдіяльності. В умовах реформування освітньої системи України на це звертається увага в Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Національній доктрині розвитку освіти в Україні в ХХІ ст.”, Декларації про європейський простір для вищої освіти. У зв'язку з цим особливого значення в підготовцімайбутніхінженерів-металургів в умовах кредитно-модульноїсистеминавчаннянабуваєпоєднанняглибокогозасвоєннятеоретичних основ професійноїдіяльності з їїпрактичнимопануванням на засадах компетентнісногопідходу.

Розвиток суспільства вимагає переглянути організацію освіти, і роль суб’єктів функціонування всієї системи освіти, тобто викладача і студента. У сучасному світі університети мають навчитися вирішувати принципово нове завдання – виховувати молодих людей, здатних критично і глибоко мислити й готових стояти біля витоків змін і працювати зі змінами. Ми практично не знаємо глибинної сутності й інформаційного простору професій, до яких готуємо студентів. Світ стає відкритим – поширюються відкритий контент, відкриті дані, відкриті ресурси, відкриті он-лайн курси. Інтернет постійно закликає нас переосмислити навчання та освіту, зростає доля неформального навчання, переглядаються індивідуальні потреби шкіл, університетів і сам процес навчання. Бібліотеки переглядають свою місію, школи та університети намагаються скоротити витрати на освіту.

Поступове збільшення обсягів інформації та каналів її поширення суттєво впливає на формування ціннісних орієнтацій особистості. Сучасні світові тенденції в освітньому просторі обумовлюють зміни та нові вимоги щодо педагогічної діяльності. Сьогодні відмінності між Інтернетом, телебаченням, пресою, книгою та телефоном зникають, а медіаресурси стають доступними людині, де б вона не знаходилась. Створюючи особливий інформаційний простір, чисельні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають важливим фактором впливу на її свідомість і світоглядні позиції.

Постановка проблеми. Сучасний світ перебуває в умовах пандемії COVID-19 і ситуація погіршується щодня. Тому основна задача людства навчитися приймати рішення у будь-яких умовах. Однією з проблем розповсюдження коронавірусу є перебування великої кількості людей в одному приміщені. В Україні до таких, зокрема, віднесли заклади фахової передвищої освіти. Сьогодні більшість фахових молодших бакалаврів змушені перебувати вдома та здобувати знання через технології дистанційного навчання. На скільки якісною буде освіта залежить, в основному, від викладача.