30–31 июля, 2014

ІV Международная научно-практическая интернет-конференция

  • ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАТИВНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ РУКОВОДИТЕЛЯ

      Екатерина Гапанович-Кайдалова (Гомель, Республика Беларусь) |    Скачать статью |  Link

    Изменения социально-экономических условий, связанные с развитием науки и техники, внедрением информационных технологий во все сферы жизнедеятельности, постоянно трансформирующийся и расширяющийся ры-нок труда предъявляют высокие требования к современному специалисту и руководителю. В связи с этим организация подготовки и переподготовки менеджеров направлена на формирование у будущих управленцев компе-тенций, необходимых для эффективного осуществления профессиональной деятельности. Компетентностный подход к подготовке специалистов нашел отраже-ние в исследованиях В.И. Байденко, Г.Э. Белицкой, А.С. Белкина, И.Л. Галя-миной, О.Л. Жук, Э.Ф. Зеера, И.А. Зимней, С.В. Коршунова, Т.Н. Лобано-вой, А.В. Макарова, В.В. Серикова, О.И. Сторожевой, Ю.А. Тихомирова, и др.

  • Різні аспекти дослідження проблеми розвитку творчої активності особистості розглядаються у працях Б. Ананьєва, Д. Богоявленської, Л. Виготського, Дж. Гілфорда, В. Дружиніна, С. Максименка, Я. Пономарьова, С. Сисоєвої та багатьох інших [4; 5]. Та багато невирішених проблем психології творчості залишається в межах вікової та педагогічної психології, як питання походження, структури й розвитку творчої активності, діагностики особливостей креативності особистості на різних етапах онтогенезу, проблема педагогічного керування творчим процесом, індивідуального підходу до розвитку творчої активності і її чинників та багато інших. Актуальність теми дослідження пов'язана з сучасними уявленнями про неперервність процесу розвитку особистості протягом усього життя та пошуками світового співтовариства глобальних світових стратегій оптимізації свого шляху з окремою розробкою програм розвитку особистості в похилому віці.

  • Керуючись провідною ідеєю дослідження про багатовимірну цілісність людини і нерозривне діалектичне поєднання особистісного та громадянського розвитку, його процесу і результату, ми орієнтуємось в нашому дослідженні на сукупність принципів інтегративно-особистісного, особистісно-ціннісного і ресурсного підходів, що дозволяє розглядати особистісний і громадянський розвиток дорослої людини, як відкриту самоорганізовану систему. Ця система інтегрує зовнішні середовищні і внутрішні індивідуальні ресурси особистості, що обумовлюють інтенсифікацію цього процесу у суспільно значущій діяльності громадянина. Проаналізуємо існуючі методологічні концепти з позиції обґрунтованості нашого вибору.