IX Международная научно- практическая интернет-конференция

Одним з головних показників цивілізованості суспільства в усі часи було і продовжує залишатися увага, яка приділяється в суспільстві для розвитку науки, культури і техніки. Від того, наскільки вагомий інтелектуальний потенціал суспільства і рівень його культурного розвитку, залежить, в кінцевому рахунку, успіх вирішення поставлених перед ним економічних проблем. У свою чергу наука, культура і техніка можуть динамічно розвиватися лише за наявності відповідних умов, включаючи необхідні правові передумови. До їх числа, безумовно, слід віднести законодавче закріплення таких нормативних правил, які є адекватними складеним у суспільстві товарно-грошових відносинам.

Актуальність теми. З давніх часів і донині люди потребують перекладах тих чи інших текстів. В сучасному світі перекладацька діяльність набуває все більшого значення. З цих причин професія перекладача стала масовою, у багатьох країнах створені спеціальні навчальні заклади, де готують професійних перекладачів. В тій чи іншій формі перекладами займаються представники інших професій, а питаннями перекладу цікавляться широкі кола громадськості. Таким чином, люди, що займаються перекладами, повинні знати, як захистити свої права на перекладні матеріали. Переклад є похідним твором, іншими словами - твір, яке створено на основі оригіналу. Будь-який переклад - об'єкт авторського права, не дивлячись на його жанр, призначення, способу вираження; може бути використаний лише за згодою перекладача, так як саме він є власником виключного права на перекладений матеріал, іншими словами, перекладач є правовласником.

Україна з давніх часів славилась і славиться своїм потужним творчим потенціалом. Багато визначних вчених, композиторів і музикантів, винахідників, літераторів та художників народилися і творили саме тут. Результати їх творчості є предметами правової охорони. Певні суспільні відносини, що виникають у зв’язку з їх використанням, потребують правового регулювання, яке бере на себе авторське право. Авторське право можна розглядати в об’єктивному та суб’єктивному значенні. В об’єктивному – це самостійний інститут права інтелектуальної власності, що регулює відносини, пов’язані зі створенням, використанням та охороною творів літератури, науки та мистецтва. В суб’єктивному – це особисті (немайнові) та майнові права автора у зв’язку зі створенням ним твору.

Постановка проблеми. В наш час актуальне питання про захист прав на знаки, торгові марки, товарів, а також авторське право на дизайн різні тканини та моделі, вони виступають об’єктами у сфері фешн індустрії як інтелектуальна власність. Дані проблеми мають не прості рішення та потребують детального розгляду для України на прикладі ЄС.

Постановка проблеми. Безсумнівно одним із вагомих факторів соціально-економічного прогресу країни є забезпечення охорони прав інтелектуальної власності. Тому важливо оцінювати реальний стан української законодавчої бази в цьому питанні, а головне, дотримання та виконання цих законів.