VII Международная научно- практическая интернет-конференция

В современной педагогической науке (при всем многообразии подходов) все больше пользуется популярностью рассмотрение проблемы классификации методов обучения как разделение таковых на три фундаментальные группы: пассивные, активные и интерактивные методы. С нашей точки зрения, именно интерактивные методы можно рассматривать как наиболее современную форму (метод) реализации «активного подхода» в образовании.

Глобальні зміни в світі породжують зміни у філософії освіти. Духовність визначається як відчуття і усвідомлення людиною своєї єдності, нерозривного зв’язку з усім світом, з іншими людьми і самою собою. Тому важливим завданням педагогічного процесу у ВНЗ повинен бути духовний розвиток особистості, бо „тільки через розвиток духовності молоді ми зможемо побудувати цивілізоване гармонійне суспільство, в якому дійсними регуляторами поведінки будуть мораль та право” [1, с. 74]. Духовне становлення особистості може бути успішним, якщо у навчально-виховному процесі діяльність педагогів буде спрямована на формування в студентів гуманістичних цінностей, які впливають на переконання, ідеали, вчинки, самовизначення особистості, на її професійні орієнтації. Однак у вищих навчальних закладах до цього часу спостерігається уніфікація виховної роботи, відсутність повноцінної системи виховання, монологічний підхід у спілкуванні, ставлення до студентів як до об’єкта виховання тощо. Тому важливим завданням навчально-виховного процесу вищого освітнього закладу є духовно-моральний розвиток особистості студента, що входить до структурних компонентів фахової підготовки.

Метод проектов – это не новое явление в педагогике. Сам термин «метод проектов» пришел к нам из Америки в начале прошлого века. Основателями его считаются американские ученые Дж. Дьюи и его ученик В.Х. Килпатрик. Исходный лозунг основателей системы проектного обучения - "Все из жизни, все для жизни". Они предлагали строить обучение на активной основе, через практическую деятельность обучающегося, ориентируясь на его личный интерес и практическую востребованность полученных знаний в дальнейшей жизни. В последнее время этот метод получил широкое распространение в зарубежной школе, особенно в США, Франции, Великобритании.

Розуміння психологами і педагогами необхідності використання мотиваційних технологій в процесі навчальної діяльності та саморозвитку студентів останніми роками значно збільшилося. Висока позитивна мотивація може виступати як фактор, що компенсує здібності у разі їх недостатньо високих показників; однак в зворотному напрямку цей фактор не спрацьовує – ніякий високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність мотиву до навчання чи слабкий ступінь мотивації і не може привести до значних успіхів в навчанні.

Вивчення професійної діяльності вчителя є темою багатьох досліджень. Проблема індивідуального стилю професійної діяльності в психології праці завжди є актуальною темою, тому що незначні зміни у трудовій діяльності призводять до трансформації трудової діяльності, а, разом з цим, і стилю професійної діяльності, від якого в значній мірі залежить її ефективність.

На сегодняшний день важным критерием оценки профессионализма специалиста в любой области становится готовность к деловому иноязычному общению, так как от этого зависит его конкурентоспособность на рынке труда. В условиях единого информационного пространства знание иностранного языка открывает будущему специалисту доступ к зарубежным источникам информации, так как более половины мировой научно -технической литературы публикуется на иностранном языке. Поэтому владение иностранным языком является обязательным компонентом профессиональной подготовки современного специалиста.